яблука | Публікації | Litcentr
29 Травня 2020, 20:27 | Реєстрація | Вхід

яблука

Дата публікації: 19 Грудня 2012 о 16:09 | Категорія: «"Золотой фонд" ресурсу» | Перегляди: 1128 | Коментарів: 8
Автор: Войналович Сергей (Всі публікації автора)| Редактор: канеш | Зображення: мона

Это облако? Нет, это яблоко.
Это азбука в женской руке.

(С)Гандлевский
що спільного мають яблука та світлофори?
червоне, жовте, зелене, а мабуть більше нічого
але сняться мені вночі дивовижні речі
паперово-хрумкі й сухі наче листя софори,
оскляніло-медові,сором*язливо-лілові
неіснуючі_фантастичні
взагалі не мої
яблука

                 *

лежиш собі у пряному полі
світиш розплющеними очима,
аж доки погляд не заблукав
а там у нафтовій порожнечі
у чорній воді невагомо пливуть
неможливо далекі і вжовлкі яблука
 
простягаєш руки у темряві,тихо торкаєшся
тонуть на мить і випливають знову
тобі подобається? ледь чутно питаєшся
але тебе ще немає, я тебе тільки-но вигадав

                              **

Зима має власну, не схожу на інші, магію
коли очі болять від мерехтіння білого
коли очі болять наче від спалаху магнію
коли ти невзмозі дивитися на землі почорніле тіло

дивись як у повітрі, що загусає_розгойдується
повстають над поверхнею пласкі чорно-білі трикутники
очманіти, які вони неземні_нетутешні_відчужені
неймовірні трикутники: галужаться_раняться_гояться

ховаючи місце під борлаком для поцілунку від холоду
(переповнена містики, таємничих снів ніч ламка)
я несу тобі у нагрітих кишенях зелене золото:
кольрові дешеві льодяники, хрумкі наче сніг, 
але теплі як літо
яблука

                ***

коли я думаю про власну старість,
то приходить думка про те, що було б непогано виглядати як Аль Пачіно
до біса вродливий старий італієць
до речі, коли  я уявляю себе старим Аль Пачіно
ти все одно залишаєшся молодою
ось таке от у мене стереотипне кіношне уявлення про нашу старість

а от коли ми з тобою 
-борсалися-
в першім танго
то ніяких тобі голівудів та італійців
на брунатному килимі
за дзеркалАми-дзеркАлами
ворушились невидимі постаті
маловідомі тіні
але я
(потім виявилось що і ти)
звісно нікого не бачив крім власних ніг і тебе

зберігаючи недоторканий простір
у рамці напнутих рук
притискаючись раз за разом усе щільніше
відчуваєш з нутрощів-нетрів маловідомий рух
відчуваєш як проростає червоне яблуко
крізь сокровенні місця на тілах
(що відмічають натільним хрестиком)

кожен з восьми кроків
як подих новонародженого
не загуби не загуби не загуби
це найщиріше найневід*ємніше яблуко
стиснене між грудьми




ось вони 
подивись
це і є найчесніша
найкраща частина мене
ці три яблука
на червонім столі. на чорному небі.
на бога
тобі ЩЕ в мені що-інше шукати?
як я буду казати ТОБІ це вперше (вже потім іншим)
я скажу, що
- я тебе яблуко -
а вже ти вибиратимеш що замість "яблуко"
підставляти.


8 коментів

avatar
візіонерія smile

ТЕКСТ НОМИНИРОВАН
avatar
Я бы сказал, что это слишком американо-европейский текст, нэтутэшний... Хороший, но...
Ника Новикова " а у мэнэ в садочку..." - там, может, чуток попроще, зато самоидентификация полная, сверхгармония. Здесь и точно нужно пытаться что-то умственное для довеска подставлять...
avatar
а можно по-подробнее, мне очень интересно. может дело в том, что украинский все же не мой родной язык.
но если честно, я не совсем понял о какого рода самоидентификации идет речь?
кроме того, я считал что исключительная локальность, "нашесть" делает тексту медвежью услугу. но это я скорее не в ту степь полез.
avatar
Та тяжко это всё - литкопание! Проще по Умберто Эко сказать: что на лучших стихах Ники Новиковой у меня, как у читателя, замкнуло, а на этом Вашем конкретном - нет. Хотя стилистически оно близко к новиковской парадигме... И я ломано пытаюсь объяснить, прежде всего - самому себе, почему так... И я образно определяю для себя, что у неё там более матерьяльно укоренённая и в своё женское, и в окресткультурное поэтика... Но всё опять же сводится к исходнику Умберто Эко... Увы!
avatar
Много отдельных добротных образов, рачительно подшитых друг к другу, - но ощущения какой-то счастливо решённой сверхзадачи не возникает. Может, действительно - по-русски это читалось бы мной как-то более органично...
avatar
я понял о чем вы.не хватает цельности? не едино?
avatar
Где-то так. Сквозной динамики, я бы сказал... Но, опять же, это на мой вкус и на моё не вполне украиноязычное ухо.
avatar
Поздравляю!

Залишити коментар

avatar