втискаючи в русло ріки кожен вигин і прогин

струмок розсипає по травах настирливий грюкіт

я бачу як квіти виходять на наші дороги

я бачу як квіти виводять каміння під руки

тіла потопельниць пливуть між коронами лілій

тримаючи сонних дітей у пелюшках із льону

волошки убрід переходять будинки зотлілі

вологі роти орхідей вивергають прокльони

ви йдете по наших долонях по нашому листі

по наших суцвіттях по наших довірливих лицях

а ми вас просили до нашого храму не лізти

а ми вас просили а ми вас благали моліться

нехай тишу квітів ніколи ніхто не порушить

в суцільній мовчанці троянди зійдуть на вершини

запалимо свічі за їх помаранчеві душі

запалимо свічі в долонях і клітках пташиних