Продавчиня живої риби

---

***
Продавчиня живої риби стає міською,
міняє ключі, забуває рипіння гравію.
Вона обростає спокоєм і лускою
і осягає нову географію
світу, що вперто застиг на перетині станцій…
Цю глибину не злякати діодами.
Світ, напевно, так і зостанеться
перенаселеним ідіотами,
з якими не зжитись, не розійтися.
Прийде господар, подобу посмішки зліпить,
стане напроти, Честер губами стисне,
«Бляха, знову в машині залишив Зіппо!».
І їй доведеться вогонь прикривати руками,
І заглядати в очі йому улесливо.
Він назве її дівчинкою з сірниками,
а риба буде хвостами плескати.
Потім дозволять піти раніше
Хоч би на дно – аби не тривожили.
Вона орендує маленьку нішу
і відчиняє не кожному.
А коли засинають вогні й дороги,
і зорі зріють на всі карати,  
хтось розгортає долоні її вологі,
обіцяючи не карати.
Каже: солодка моя, ось я, один у всьому
перевертаюся зародком і вібрую,
скільки про мене мовчали соми,
скільки тобі торохтіли руни
про те, що може колись настати,
як риби зійдуть аплодисментами,
бо ніяке підвищення ставки
їх не робить безсмертними.
Тому вертайся, живи граційно, звучи гортанно
понад жлобськими аудитами,
доки ти на плаву, доки сили у тебе стане,
доки товар твій дихає…

---