яблуневе безсоння
Дата: 24 Липня 2011 | Категорія: «Потік свідомості» | Перегляди: 822 | Коментарів: 2
Автор_ка: biryuza (Всі публікації)
в темряві достигають сором'язливі яблука,
покриваючись кров'ю ночі, що до світання
огортає собою все яблуневе єство.
блідий запалювач ліхтарів блукає повітрям,
щоб вгледіти повільне одужання саду -
переливання спокою за ширмами листя.
моє відчинене вікно розбивається від спраги,
вітер щоками стирає відбитки літа на ньому,
допиваючи яблучний сік мого сну.
руки чиїсь сухі і без жодної лінії
заколисують чорних кошенят мороку,
а в них здіймаються бурі ненависті до ліхтарника
і кігтями вони малюють долю на сухих долонях.
загострюються кутики очей ближче до сходу,
милосердне повітря жертвує собою повсякчас
і я дихаю, малюючи на тобі вже стиглі яблука.
зернята ночі з них падають і проростають новим днем,
де роздріблена свідомість прагне нового безсоння...