// Та, що одягнена в Сонце //
Дата: 02 Лютого 2009 | Категорія: «Любовна лірика» | Автор_ка: Іван Лузан (Всі публікації)
| Перегляди: 1105
Нитками променистими - теплими і чистими,
забарвленими світлом, загнутими над світом
Зійди до мене нині!
Опіками, ранами, дослідами, ямами,
виритими звірами, прихованими вірою
прийди до мене нині!
Ховаючись від вечора ти танеш.
Я повертаюсь, я оглядаюсь.
А позаду вже довга дорога.
Тебе нема поруч і я залишаюсь.
Нитками-павутиною, променем-дитиною,
новою, єдиною, ніччю або дниною
зійди до мене нині!
Змінами, війнами, мріями, шрамами,
кривими, складними, минущими ранами
прийди до мене нині!
Я кохаю ту, що одягнена в Сонце.
Я полюю на ту, що одянена в Сонце.
Я чекаю ту, що одягнена в Сонце.
Бажаю лише ту, що одягнена в Сонце
я - той, хто одягнений в Сонце!