Дівчинка несміливо спускається сходами

Вирізьбленими з червоного дерева

Сходам бракує поручнів, тому вона

Майже падає з них, переступаючи

Байдужу жінку, що сидить на

Верхній сходинці

Та потім дівчинка, пропливши в повітрі зигзагом

Приземляється на нижню сходинку

Але жінка залишається байдужою

Якщо придивитися,

То можна побачити, що її зіниці

Набрали форми ланцюгових кілець.

Недавно ту жінку, здається, бачили на сповіді

Де вона, не знайшовши в собі гріхів,

Сказала, просто щоб розтулити рота,

Що їй цілими ночами сняться ланцюги.

Тихше,

це народжується

заплутане в пуповині дитя