осінь (Улісс)
Дата: 30 Листопада 2009 | Категорія: «Любовна лірика» | Автор_ка: Лариса Радченко (Всі публікації)
| Перегляди: 1094
берег на обрії тане як цукор як сіль
що зостається нам? плакати бити на сполох
ти на гачку запитання віками висів
знаєш таких мовчазних розпинають на щоглах
де ти? в якій із жінок чи в якій із пустель
якір пускає під воду коріння залізне
місяць у череві неба щоночі росте
місяць на шибки віконні лягає і тисне
спиш наче спіймана риба чутливо слизький
півник-льодяник чи флюгер з тоненької жерсті
ночі проціджую ситом як теплі піски
ти осідаєш мов золото в пальцях і текстах
я залишаюсь чекати снігів і відлиг
гріти долоні над синіми квітами газу
ти розіп’ятий на тілі стрункої щогли
звідки ти знаєш про болю нагострені пазурі
звідки ти знаєш як страшно буває вночі
двері риплять і розпачливо плачуть завіси
зрештою знаєш тож просто пливи і мовчи
зрештою знаєш і досить і крапка Уліссе
0
.