***

Пірнаю у річку сучасної поезії.

Сподіваюся, що не втону.

Але, якщо не втону,

Хто ж я тоді після цього?..

Хіба це – на краще?

***

Я захворіла.

У мене болить…час.

Він пульсує, розширюється, звужується.

Я всюди тягну його за собою.

Якось я не витримала,

Взяла ніж і захотіла

Відрізати хоча б трошки…

І от  маю аж цілий вільний день.

А мені чомусь все одно боляче.

***

У мене в долонях спить ніч.

Я не можу заснути, бо впущу її,

Вона витече крізь пальці,

А я не почую, як прийде ранок

І просплю життя.

Тримаю ніч дуже обережно,

Вона дихає легко-легко,

Між моїх пальців спалахують зорі.

…Тільки й надії, що ніч

Прокинеться сама, втече

І нарешті дасть мені

Спокій передсвітання нового дня.