не вірю!

---

Самозречення забезпечено,
Хто не скорений, той приречений,
Хто все спробував, той обпечений,
І розщеплений за гріхи.
Що дозволено, то небажано,
Що доводили — те оскаржене,
Кожен з нас перенавантажений,
В кожнім тілі важкі цвяхи.

Недовіру вже розколисано,
Мій стакан зацвіта онісом і
Вже Царя притискають списами
До обшарпаної стіни.
Богородиця Одигітрія
Завчасу відліта до вирію,
А я їду якоюсь мірою
На засвоєння цілини.

У кохання твоє не вірую.
Як щось хочеш — то дожени.

---