прикордонне | Публікації | Litcentr
23 Грудня 2024, 10:37 | Реєстрація | Вхід

прикордонне

Дата: 19 Липня 2009 | Категорія: «Універсальна лірика» | Автор_ка: Александра Очман (Всі публікації)
| Перегляди: 873

Співи лунали закоханих в смерть солов*їв,
Я відпускала вогні великого міста...
У прикордонних степах, у мереживі слів
Ми відмирали, бо не знаходили змісту.

А сонце лилося на стіни кривавих фортець,
І небо лягало мені на живіт наче кішка...
Крізь трави і ліс невзутими і навпростець,
Полишивши речі, намети, кнИжки!

Туди, де немає таких небайдужих дощів,
Туди, де війна не зривала аплодисментів,
Подалі від злих, атмосферних, катуючих нерви снів
Івана Монтеккі й Марічки а-ля Капулєтті.

Мене переслідують тіні загиблих солдат,
Нацисти живі мені наступають на п*яти...
Я доберуся до Сходу. До рідної хати.
Цвяхами народної пам*яті розіп*ята





3 коментарі

avatar
Сподобалося. Живий такий вірш, хоча й скривавлений...
За формою - не бездоганно (два останні рядки другої строфи слабкіші за інші), проте за змістом - дуже и дуже smile
avatar
дякую... що робити з передостаннім взагалі не знаю... якось він не йшов тиждень, і я виклала таким, який був спочатку.

А останній - те, що я падитожила.
Дякую за критику)

avatar
навіть так... приємно!! Дякую

Залишити коментар

avatar