Вітер
Дата: 11 Червня 2015 | Категорія: «Пейзажна лірика» | Автор_ка: Крайзер (Всі публікації)
| Перегляди: 1188
Вітер гуляє,
бо шал дозволяє,
ген п'є;
по сукнях, парканах,
нестримах вбажаних;
безотчі соньжари
скаженим кошарам
рослинним та хмарним,
під регіт і зойч
додає...
Грайлишень,
що витріщив очі лупаті -
вітрила,
то виграй вже всю рідину
обжерибну;
хоч білу, хоч руду,
ач, жодну уважу -
не вмилуй;
бо я так не можу:
самому огидно,
вже червень черевий
від надлишку в'їдла,
тай досі луска
не присохла до сідла;
ген, в'є липомедом
ранкові стугеньця,
аж гомоном дзеленець
йде...
.
0
