Коханi i прокаженi

---

Ото ж ми бігли від вас щосили,
Покидавши навить і гроши у ваших жидівських банках...
Тільки питаючи пошепки по імейлу:
Ну як ви там у цій діючий божевільні?


Та ви нам відповідали: майже-то непогано,
В нас тут, знаєте, зріють велики надії
Ї велики груши.
Та ми ж то бачили тії зіркі; що ви відійшли далеко
Чи то в інфекційній палкий хворобі,
А чи то у вирії диких антиматерій.


Але ж!
Якщо очима повести поруч -
То ж ви, мабуть, нікуди і не поділись.
Ото ж ми пошепки любимо вас - шалено и до нестями,
Але ж ми дійсно не хочемо того сказу.

---