Загиблих Птахів Нічної Спустілої Індії. ( моєї спустілої Індії )
Дата: 09 Січня 2014 | Категорія: «Поза рубриками» | Автор_ка: Петрицький Роман (Всі публікації)
Редактор_ка: так | Зображення: так | Перегляди: 867
Рудро!
Прийди
До мене
Зі своїми марутами.
Змети
Все на шляху!
Всі мої
Ранково-сонні
Нагадування собі,
Що
Я не
Король
Темряви
Змети
Мою
Любов
У безвість
Розбитих
По лікті
Днів
Ночі,
Ночей
З дном
Всередині
Кров’яних
Ліхтарів.
Палять
Жертовні
Символи.
Я плюю
В обличчя
Своїм
Відображенням
Пашупаті!
Ти
Володар,
Цар
Усієї
Руйнації!
Маєш
Право вбивати,
Вершити
Суди,
Маєш
Право
Топтати
сонячних
тварин,
гасити
об їхні
нічні
кошмари
недопалки
своєї
люті!
ревучий, виючий, рудий, грізний
чорний, чорний як лук,
старого останнього демона
володар часу та смерті,
волію
померти,
коли
дивляючись
у дзеркало
бачу
замість
своїх
відображень
твоє.
Волію
Померти,
Коли
Ти
Важкими
Стрілами
Прокладаєш
В мені
Огиду
До світла
Волію
Померти,
Коли
Ти
Розриваєш
В мені
Могили
Загиблих
Птахів
Нічної
Спустілої
Індії.
волію по-ме-р-ти
волію по-м-м-м-е-ртиии-и-и
0
