Хожари
Дата: 10 Вересня 2013 | Категорія: «Пейзажна лірика» | Автор_ка: Крайзер (Всі публікації)
Зображення: Текст номинирован | Перегляди: 1009
Від Сяну до Дону,
від Криму по Івоть,
що водой, що суходолом,
жодного крайова звидня
хожари не минуть;
ся милуючи куточком,
в міцном змалечі гурточку,
як джерельче свіж раночок,
заки обрій вечір
гирлить…
Від вугельць по полумниці,
від ярку до стріх криївців,
кожну мить:
хто живий, той є – криниця,
щоб метелику напитись:
хай бринить…
Ся пануючи золочком
під смеріч,
оговтають волошкове
в ковильчану білу ковдру,
на всю ніч…
Прокидаються завзяті
на кульбабочні затяті,
всиломіць;
п`ють стежину крізь латаття,
вже горняє грудь багаття:
хист – не спить…
.
0
