Їкраїна
Дата: 16 Липня 2013 | Категорія: «Медитативна лірика» | Перегляди: 857 | Коментарів: 2
Автор_ка: Крайзер (Всі публікації)
. ...земля її,
під гоміль, чорной мамцей,
волуново,
підмошим матюком
підмень тримала,
зблідила сонцем зуби,
стерняво дурня вжагула,
мов:
знай,
скільча горлівку частнику,
на взбачу шершнева жвала;
Згвала іще,
обжиновым щєплом
вістряних дитинчат вживала жало,
розгойд не скупчила:
колодязной - струмча,
в торопень - річаем джурчайним,
маслак прознави омила,
над вечір - сестричем у вогнища сплина,
по вуглям,
скрадо загульна,
перлила очі жіньченочь,
блазньово, здичка,
щебеталим,
встій ворожні не вистачало…
Про зжодень вложений
не можна змовить про:
коли;
я - є!
Я - тут!
В її вустах,
мій, в бичу винучій,
сучаний подорох -
най уявім...
Її спадковий - птах...
В лімбяний оковир,
закадичаю з ним...
0
