LITCENTR

для мене вірш почався зі слів про музику, до того - доволі-таки стандартний набір образів, пов"язаних із міською лірикою.
музика, що переходить дороги - непогано, як на мене. про шкіру, що перетворюється на грифів - теж сподобалось.

Маша, если позволишь, несколько впечатлений^_^
поначалу хотела написать тебе, что всё ожидаю от тебя большего, чем техничного владения словом и многократным эхом метафоричности в текстах.
тут так же много ожидаемых от тебя приемов - хороших приемов, ярких и впечатляющих, но ожидаемых. я не знаю, хорошо это или плохо, это безоценочное личное суждение))

но перечитала текст, и подумала, что он все-таки чем-то качественно отличен от предыдущих. не знаю, чем, какое-то послевкусие осталось новое. может, еще раз перечитаю, и вернусь к первому суждению, но пока - так.

класс!
в номинацию)

поздравляем)

в номинацию

чимось чіпанули землероби, не знаю, чим саме - але мені це місце здалося єдиним природнім у цьому тексті.

в номинацию

можу відмітити два позитивні моменти, в яких вірш набуває чіткіших обрисів :
частіше заходь у гості поки я є поки є двері
та крайні два рядки, де простягаю до тебе руку.
щодо "ламаючи крила втрачаючи віру"...

бумажный румяный перенос слов. отлично))

Знову постає питання: чи виправдані тут слова-рядочки?
а загалом - непогано. ящірка, що перетворюється на одну з мелодій рахманінова - це добре))