чутлива шкіра електерозований дотик короткі спалахи у атмосфері
ти частіше заходь у гості поки є я поки є двері
бо такі жінки виходять у вікна ламаючи крила втрачаючи віру
бог запитає: скільки грішила? стільки грішила скільки любила
чорнозем розпросторить плечі приймаючи тіло в останні обійми
це буде нескоро поки я поряд як кисень легка і майже незрима
spiritus sanctі чорного круку столітній відрізок чиєїсь долі
я простягаю до тебе руку
дай мені дотик своєї долоні