Катя Новак «плаття висять у шафі і чекають літа»
Дата: 04 Березня 2025 | Категорія: «Поезія» | Автор_ка: Катя Новак (Всі публікації)
Редактор_ка: Ніна Паламарчук | Зображення: Катя Новак | Перегляди: 416
Катя Новак (справжнє ім'я – Катерина Ботнар) – українська поет та перекладач. Близько пʼяти років мешкає у Таллінні, Естонія. Перекладає з естонської українською та навпаки. У її доробку такі автори як Доріс Карева, Ян Каплінський, Пірет Рауд, Індрек Кофф, Тиніс Вілу та інші. У 2024 року переклад вірша Софії Ленартович естонською увійшов до короткого списку перекладацької премії ім. Авґуста Санґа. Більше інформації – за посиланням.
***
плаття висять у шафі і чекають літа
плани висять у повітрі
люди які живуть у футлярі
не чекають нічого
плечі в сукенок обвисають від
довгого не-носіння
люди зношують слова
якими замінюють не-обіймання
питання А що буде далі?
набуло нового контексту
а ще є підтекст після-текст
перед-текст і не-те-щоби-текст
головне не переставляти літери у словах
і думки у думках не своїх
весна виправдовується за зиму
і холоне кожного разу при слові травень
у кожного є свій крихітний дзен
або принаймні дзеньк
коли падає крапля із неба
а небо у кожного є
2020
***
ти народжений
і ще не вмієш говорити
тебе навчать мові
прямо сидінню
прямо ходінню
їсти ложкою потім – виделкою і ножем
а говорити?
ти будеш давати свої назви речам
не торкатись гарячого
проте залюбки брудного
їсти пилюку разом із яблуком
не боятись упасти
але не навчать відчувати
бо це вроджена здатність людини
вроджена здатність дитини – падати
поміж усим іншим
поміж усим іншим
тебе будуть боятися залишати самого
бо ще малий
а коли не малий то боятимешся залишитись
сам
бо не буде до кого говорити
і тоді ти зрозумієш
що жодне відчуття не є останнім
05042020
***
цього року вересневі твори
на тему як я провів своє літо
будуть починатись словами
я хотів зробити усе що не
встигну зробити пізніше
і у цього вже зовсім інше
значення буде
вчителька поставить кому
перед що
і у цього вже зовсім інше
значення буде
як і той що або той чиї
до нас усіх додалось означення
а в чехії жінкам дозволили
не писати ова у прізвищі
овва! вони тепер не чиїсь а свої
мов чужі вибирають нові атрибути
життя і приймають на видиху рішення
далекі близькі підморгують
статусом у мережі
як і втомлені світлофори у місті
і затислі у банці помідори на зиму
таких більше не роблять
а як без них
мариновані плани точно мають відбутись
і малосольні теж
2021
***
помічаю що стаю більш чутливою
по відношенню до сказаних і не
мені слів
як і до тих які чути не хочу
прошу вибачення у книги
якщо десь притисну обкладинку
і зроблю їй боляче
прошу вибачення у сумки
якщо необачно дряпну її
і в улюбленого горнятка
яким ненароком гепну об стіл
помічаю що стаю більш чутливою
по відношенню до хороших слів
які вживають аби
спаплюжити щось або
когось засудити наприклад
стверджувати що подобається, але
це звичайно дуже зворушує, але
це так вражає, але
мені шкода цих слів
вони не на своєму місці
помічаю що стаю більш чутливою
по відношенню до ситуації
в якій знаходжу себе
пішло трохи часу поки
зрозуміла що то моя
але звісно бо ж тут
горнятко з відбитком моїх вуст
яке я дуже люблю
моя книженція яка
мовчки страждає у сумці
яку я іноді дряпаю
моє все моє все моє все
помічаю що стаю більш чутливою
22022024
19052024
***
вбирати хустку на голе тіло
не вибираючи
не хустку
не вбирати
на шию зав’язувати
під шию
по горло
не голе воно
а оголене
як нерв
як нерв
як не
тільки б не
2021
***
прохання не виходити з себе
виходячи вимикати світло
і зберігати спокій
треба промити водою
хочеться вийти із душа у світ до війни
священик читає молитву за мир в Україні
роздруковану на А4
треба менше молитись
аби бути почутим
вчительку в білорусі затримали за
жовто-синю стрічку у волоссі
треба обрізати коси
аби віддати їх онкохворим дітям
що в автобусах на кордоні
тамтешні черги підкреслюють
що у нас досі є кордони
безсилля особливо гостре на мітингах
де ще досі лунає музика
хоча всі вже давно оглохли
щодня додаються справи а також ті
які вже не потрібно робити
бібліотеки як і місця сили
горітимуть довго і нудно
бережіть тепло!
05032022
***
загроза близьким як
«великий ризик померти» ́
у бібліотеки вернадського і
не тільки вернадського і
не тільки в бібліотеки є
великий ризик згоріти
безпритульні діти
безпомічні старі
безумні коні
втомлені надламані дерева
квіти на бульварах поранених міст
безхатьки без хати і
решта теж без
на війні не можна бути красивим
на війні не можна бути красивим
не можна бути
не можна бути
війна
ми усі україна
ми усі україна
й війна
01052022
перший написаний естонською вірш
примітка: цей та наступний вірш представлені тут у перекладі автора
а ти чий будеш?
я нічийний
і ти помилявся раніше
чи хтось було втратив мову?
якщо її постійно шукають
земля незвідана стала
мамою для усіх
у нас тут віддають навіть рушнички на
кухню
у нас тут готують хліб у напів зруйнованій
кухні
хочеться викопати картоплю
передчасно і сказати їй
що ми вижили
112022
другий написаний естонською вірш
на війні вийняли серце
але дали поїсти гаряче
не змінюй ти значення слів
краще зовсім не говори
нехай будуть ті що пронизують
нас ніби змінено
втім ми не змінились
серце із шовку
зможе ще довго
зможе ще довго
за
сподіваюсь
а не супроти
122022
***
рубаєш слово на корені
а воно гниле
не буде рости
твоє дерево
тільки не похились
бо повалиш інші
хто мене знає
фото на пам’ять
перша остання зима
є ще крайній листок
де би взяти мені паперу
пересмикуєш
гойдалки діти коти
ну давай же
посохла трава
на мотузці безцінне дрантя
прошу твоєї руки
бо злякаюся і заклякну
2021
***
ковиляєш цією стежкою,
що на ній ми вже витоптали траву,
аби рухатись −
бо ж нам треба йти уперед −
ми принесемо сюди нову,
звідти, де вона ще росте,
пересадимо й будемо
поливати дбайливо,
а може ще та проросте?
а що коли вона проросте? −
вона ж берегла цю землю,
сплітаючи її докупи корінням,
вкладала до сну,
а що із цими деревами?
посіченими −
вони ж з надривами −
спалені змучені стоять дві зими,
вони будуть рости?
я питаю: а де їм буть?
вони отут бовваніють,
постатями своїми означують
місце, де колись лепетало село,
вони боронять сховки, спочинки,
а ми зі своїм новим...
необжитою тяглістю
неословлених поколінь
голоситиме вітер між
гілок між гілок між гілок
040624
050924
***
такий час що
ні жити не хочеться
ні вмерти ніяк
ми були слабкодухі
боялися та все ж
йшли уперед
бо мали
хоч почасти не мали як
іноді я уявляю
що як помру
передчасною смертю
то до мене
замість друзів прийдуть
непрочитані мої книжки
стануть довкола тісненько
і будуть журливо дивитись
на мене
хоч й із засудженням:
не мала коли
завжди десь бігла
прочитала по дві сторінки
заснула на вступі
без толку носила в сумці
прочитані книги теж
замість свічки до рук
покладуть закладку:
загнуті кутики
залишені в памʼяті забуті
сторінки
перегорнуть і
закладуть мене
за кладкою
нового
світобуття
14022025