Крістіна Піголь - народилася 1993 року в Києві, де й живе дотепер. Вивчала філософію в Києво-Могилянській академії. Лонг-ліст премії Аркадія Драгомощенко-2020. Після повномасштабного вторгнення почала писати українською.

на секунду здалося

що путін зараз плаче

піп став собакою

і скавчить

на секунду став жаль

але не справжній

радісний

 

впітьмах каміння рухається додолу

відкритий верх і відкритий низ

спаплюжене і чудове

 

яструби

їдять голову

голєма і як завжди

спльовують обурено

на граніт несмачний 

матеріял із пластмаси

 

горить

горить

 

звідусіль докоріння втрачає досвіду

піднебіння святих речей

як курча поступа по посліду

накрали пісень

 

попідступиться попідвиллється

палітурка горить горить

достеменно не знаю по світу

правда кажуть що догорить

*

спів томної бомби

занурення на деякий час в акваріум

з найбільшою рибою

яку з'їв іуда

в день перемоги

 

як я бачу ситуацію

питаються

я не бачу нічого окрім руху плит

у спотвореній піжамі капіталізму

світ споглядає

як горить жар птиця

 

гаряче

від амігдали до кори

від собаки до амітабхи

повітря

прониклось єдністю

і ненавистю

 

страшніше за все

що я думала мотлох згорів

а він такий самий

і я така сама

 

прокидаєшся на дванадцятий день

і нічого не чутно

*

 

Н каже що

Бачила груз 200

А я не бачила

 

Н каже що бачила

Як в небо стріляв танк

А потім його підірвали

 

Н каже що це було

В зеленому коридорі

3/14

 

Н каже що

Її батьки залишились

Там

(Бо в батька була операція)

 

Н каже що знайомі хотіли спати

І забили на сирену

Ранком 5 тіл

 

Гарно що Н приїхала

З зубровкою шмаллю та водніком

*

Один чоловік 

повернувшись додому

виявив що 

будинок його у вогні а діти його 

всередині 

грають зі своїми 

улюбленими іграшками

Він почав кричати дітям 

щоб вони тікали з палаючого будинку але діти 

не повірили в те що 

будинок горить 

Подумавши про те 

як він може використовувати 

відповідні засоби для переконання 

чоловік сказав дітям що 

приніс для них

позолочений візок та 

іграшкового бика і 

ці іграшки чекають на вулиці

Почувши це діти 

вибігли з палаючого будинку 

і були 

врятовані

*

рік тому наснилося

що я в пітерському барі з пітерськими поетами

це тоді було несподівано

вони виявились якісь нелюдські

темно-смарагдовий і темно-блакитний

постійні сходи

трьохетапне підвалля

якісь картьожні розклади

але карт не було

було всього дві масті

багряна і смоляна

потім я вийшла з підвалу

і над небом була

фіолетова хмара

всі дивились кудись за метрополітен

казали щось

про ядерний вибух

*

 

немасова самість

несамовита

зелена будівля

зимою вкрита

асфальтове поле

гуляє водом

тим паче слово

тим паче потім

 

світує десвіт

зілляє пиво

рідіє наслід

спіткає диво

сіріє голем

вона сивіє

дивіться скоро

на море синє

 

шляхетні мавпи

гуляють ставом

зелена мавка

читає псалом

земля насущна

земля під тином

іграє мова

і вітер віє

*

дукаліс дракаріс

культура відсердя

земельна ділянка

повільна хвилина

в чоло інкрустована дивна світлина

під повінню човени

плинуть у штилі

земля піднебінна

язик висмикає

зі слиною піна

за горло щипає

на морі на мінах

пісок відцвітає

країна усміхне

но долю вітає

*

Пташка Ісус присіла у мого вікна

Із блакитною смугою на шиї 

Із повивальними вітками у клюві

Вона так само в шоці шо у квітні пішов сніг

І ти покинув мене

*

нетиповий стан писання

коли неможливо відокремитись

від того що відбувається

все набуло і втратило стільки сенсів

як цибулина

тут вже не треба ночувати у метро

чи сидіти у набраній ванні як рауль дюк з ноутбуком

не треба підриватися і їхати

ніхто не ворушиться від тривоги

ніхто не записується в тероборону

іноді у небі неонові спалахи

немає нормальних бумажок для самокруток

зів'яли всі квіти в києві

бухло тільки в області

все інше в принципі повернулось

на круги своя

*

я повертаюсь додому

а там все ще лежать

трупи торішніх комах

*

день наступає 

наступають ноги  

войовничих старих жінок  

у яскравих спідницях міді 

клавіатура підпорядковує пальці 

скорочується зелений елемент 

осінь 

серце 

війна 

стеля 

тріскається від пилу й вібрацій 

вже сто років сиджу на цьому стулі на лук'янівці

бачила 

як нахібали білих 

бачила 

як нахібали лівих 

бачила 

як нахібали євреїв 

і шершні клопи сколопендри мокриці  

відклали яйця на могилах святих 

із них вочевидь і повилупались 

хорошиє рускіє 

плохіє рускіє 

плодяться під моєю підлогою 

плодяться за моїми плінтусами 

плодяться у моєму ліжку 

плодяться у моєму волоссі 

ей схаменись старий дезінстектор! 

ей повернись старий дезінсектор! 

ей народись старий дезінсектор! 

деус екс машін вилазить із бтра 

в безвітря встановлює стяг 

щось забиває в люльку 

всміхається іншим деусам 

каже ну все махавішну  

можна уже видихать 

дме вітер і інші деуси 

з машин споглядають як хвилею 

тканина відтворює φюзиси 

золотоверхих ланів