Антон Полунін «тотальна війна» | Публікації | Litcentr
17 Серпня 2022, 19:47 | Реєстрація | Вхід

Антон Полунін «тотальна війна»

Дата публікації: 30 Червня 2022 о 22:02 | Категорія: «Поезія» | Перегляди: 1959 | Коментарів: 0
Автор_ка: Антон Полунін (Всі публікації) | Зображення: Женя Полосіна


*
сьогодні мені наснилося
що москви нема
самари (чи саратова як там правильно)
теж нема
сиктивкара нема
немає хабаровська
воркути
чіти і свердловська
нема петербурга
тут я прокинувсь
бо кіт
застрибнув мені на живіт
і почав трахати
хоч який я був збуджений
на ласки не відповів
а пішов в туалет подрочити
пушкіна нема
думав я прискорюючись
бориса грєбєнщікова нема
а ще жодного толстого
особливо олексія
але і решти теж
цар-пушки нема
ермітажу нема
волги і єнісею нема
є лєна
моя дружина
що поряд із нею
кіт затято їбе подушку
чуєш лєно прокинься
митіщів нема
вкупі з їх йобаним
вагонобудівним заводом
нема стіхов о совєцком паспортє
шуріка
івана васіліча
владіміра сємьонича
фьодора міхалича
і жодного міхалича whatsoever
нема катюші
трьох танкістів
матросова
капітана лєбядкіна
республіки комі
арбату
мойки
іншої їбали з припиждженими назвами
петра першого
другого третього
всіх цих пронумерованих виродків
аврори
шишкіна
князя мишкіна
зимнього
смольного
балтіки безалкогольного
лєна кліпає сонно
не в’їде
чого це я розпиздівся
ну нема і нема
і хуй з ним


*
мова ненависті
є тепер просто мова
просто наприкінці
кожного речення додаєш
йобані москалі
здохніть суки
просто
стаєш на слизьке
в контексті вибору
мовленнєвої практики
бо нічого надійного зрештою
не лишається
твій уряд здасть тебе
твої кохані залишать тебе
якщо їх раніше не вб’ють
що цілком можливо
будинок твій розхуярять окупанти
попередньо конфіскувавши твоє
двохсотбаксове укулеле
щоби співати під нього
пісні про тюрму
пісні зі словом любов
про яку ця мразота
не знає нічого 
про яку ти усе забув
ненависть натомість
завжди з тобою
щодня чистіша 
прекрасніша
буковскі писав
це геній юрби
ні це геній
тотальної одинокості
адже після касетних бомб
не буває юрби
марта хоче видлубати кожному російцеві
(так вона каже - "російці”)
окоі відірвати ногу
аби зробити їх схожими
на піратів
діти вчаться швидко
зашвидко вчаться
весна 
цьогоріч сонячна
тепла
скоро цвістимуть вишні і яблуні
йобані москалі
здохніть суки


*
нє ну
мистецтво буває поза політикою
політика ж
публічна сфера узагалі
як поетичний модус
поза мистецтвом не мислиться
я не говорю ані
про народження смислів
ані про деконструкцію per se
тут чисті оповідальність
самовираження
лінійність
самоототожнення
буржуазна індивідуальність
і сповідальність
політика в мистецтві
є фашизм в мистецтві
і навпаки
мистецтво як явище політичне
ледь не завжди
пов’язане з фашизацією
я мислю однобоко?
принаймні мислю
майже всупереч існуванню
майже доводячи
що фігуративність
як тикання пальцем в усе підряд
є не оаза здорового глузду
а приватний випадок
вихревої ентропії
як політизація форми
поєднується з
відмовою від ієрархій?
як
два
пальці
фашизм
імперіалізм
мілітаризм
et c.
є людська багатоніжка
i.e.
принципово неієрархічні
і пиздюк в бункері
навіть не перша ланка в цій shitchain
умовній до тої ж міри
до якої
і
нелінійній
вихор лайна
тривимірний гівняний орнамент
питання винесене в контекст
за дужки умовного
утопічного горизонту
що не стільки окреслює
скільки сказав би я
протинає
серця обважнілі від бурі
від голубого вогню
холодної люті
оповиті китайкою
суспільних експериментальних практик
що ймення їм тотальна війна
тотальна війна
є мистецтво поза політикою
тотальна війна є пісня левіафана
до зброї поети
тепер говорять гармати
співають верстати
і голови наші
летять над ланами немов
ворони до зброї
до зброї до
березневої
наднової
поезія 
є
 
 
heaven on their minds
 
війна війною а поезія
є також війна
заліплюючи скотчем вікно
на випадок вибуху
щоб скалки не покоцали когось із нас
заклеїв слід від мартиних губ на склі
марта любить
притискатись обличчям до вікон
щоправда тепер
не можна наближатись до вікон
хіба що ти заліплюєш їх скотчем
щоб під час вибуху
скалки когось з вас не коцнули
тепер мартин цілунок
адресований світові -
дружньому
що б’ється на смерть
і сидить у підвалах
збирає бенз
і харчі
і броніки і усе
для зустрічі з неминучим
- ворожому
що закидає нас смертельними штуками
шариться нашими лісами лишаючи мітки
загалом позбавляє нас всього крім гідності
в незвичні мені особисто способи
- нейтральному
що посилає нам свої срані любов і підтримку
сей мартин цілунок
має маленький шанс лишитися для нащадків
якщо ми матимемо нащадків
доказом того що в світі
є крихта любові
чи бодай слід її
what if i die
питає ісус із рок-опери
мої діти люблять рок-опери
розслабся ісусе
нормально все буде
вмирай

 
*
птср
у мене не буде ніякого птср
як люди що живуть біля водоспаду
я вже не чутиму водоспаду
і навіть якщо мені знесе макітру
черговим снарядом
я ще рік-другий
бігатиму безголовим когутом
писатиму текстики
варитиму зупу
купуватиму й витрачатиму
туалетний папір
комсомольська правда
наприкінці 90-х
публікувала щоденники якогось кацапа
не знаю може це був "хороший кацап”
типу бориса вишневського
чи поганий як прохор залупін
коротше там було про те
як він побачивши осу на підвіконні
розрізав її ножицями
і половина оси ще встигла вкусити його
ну і от він міркує
якщо людину розрізати навпіл
скажімо потягом
чи зможе половина людини
знайти свого кривдника
і вкусити
якась хвора
чисто російська тема
а ще є вивчена безпомічність
кацапи люблять вивчену безпомічність
любі кацапи!
ви навіть не уявляєте
якими вивченими
якими безпомічними
будете вже скоро
ви стоятимете тримаючи на носі
собачий бісквіт
і по команді "жери”
жертимете
а потім вас пиздитимуть
по нирках
люблю
цілую


ентеровірус під час чуми
 
коли блюєш
треба пити
особливо коли це твереза блювота
найгірша з відомих
треба пити теплий регідрон
густий і нудотний
робиш пару ковтків і вже знов блюєш
win-win
я особисто
кладу пляху регідрону в холодильник
так шо він мабуть не помагає як мав би
зате заморожує м’язи стравохода
і якийсь час блювати не хочеться
а потім знов  потроху підступає
і ось ти вже виригуєш
слизьку півпрозору хуйню
навколішки
тоді хуяриш іще склянку
не знаючи
зблюєш її чи
ні
тут напрошується порівняння з
періодичними бомбардуванннями
але щиро кажучи
коли розтікаєшся підлогою ванної кімнати
з брудним ротом
хапаючи дрижаки
тупо похуй на всі ці блядські ракети
касетні бомби
усю цю смертоносну їбалу
не маючи сил підвестись
вповзаєш у вітальню
де вікна заставлено книжкамми
фашист гамсун
фашист мережковський
комуніст стейнбек
комуніст фадєєв
фрейдист фройд
нєпротівлєнєц толстой
лампочка розпливається перед очима
а ти лежиш горілиць
як довбойоб
поки за вікнами гупає і спалахує
аж тебе відпускає
помалу помалу
думаєш
хоч би ви повиздихли свинособаки
поблювати не дають


*
вчора я бачив відірваний хуй
на знимці
припорошений сухою землею
сам один в чистім полі
серед людського шмаття
я бачив клапоть обличчя
й чимало ніг
а ще як з живого ще чоловіка знімають скальп
це було в доволі жорстокому вестерні
під назвою скальпи
приклад чесного
та інформативного неймінгу
там була сцена
де дядькові пробили соски гачками
потім один кінець мотузки
прив’язали до цих гачків
а другий до коня
і пустили його бігти пустелею
до того ж фейсбук
видалив один з моїх текстів
мабуть
поєднання слів
йобані
москалі
здохніть
суки
видалося йому
недостатньо войовничим
для цих суворих часів
що поробиш
війна є війна
комусь відривають хуй
комусь видаляють текст
кожен веде реєстр
своїх особистих втрат
свій персональний чорний список
для майбутніх відбудов і відомст
в моєму наразі
нічого цікавого
ані поранень
ані бодай
пристойної психологічної травми
правда сьогодні в магазині на розі
скінчились ванільні пончики
і довелось брати шоколадні
що вдієш - війна
москалям он взагалі не позаздриш
цукру нема
прокладок нема
президент залупа
і решта всі теж
фрагментована москалятина
рівномірно вкриває
родючі вкраїнські поля
зате скоро трибунал
можна буде пожити у чистій камері
ходити в туалет не на вулиці
і без ведмедя
корінні американці вірили
що душа померлого
продовжує жити в його волоссі
звідси і тема зі скальпами
і спалення книг
жінки карфагену
задонатили свої коси
на потреби збройних сил
я і сам
не стрижуся від початку війни
аби в разі чого
душі не тіснитися
в галімому андеркаті
раптом скажімо мені
відірве щось необхідне
чи фейсбук
видалить ще один текст


*
приїхали блядь
я внутрішньо переміщена особа
йобана
внутрішньо
переміщена
сука особа
любі мої хороші
шановні й вельмишановні
біженці
люди що отримали
додатковий захист
і тимчасовий захист
а ще впо
я щиро захоплююсь вами
й бажаю вам усіляких гараздів але
стати до ваших лав
ну це як не знаю
бути кондуктором
космодесантником
мерчендайзером
почесна праця й так далі
але я особисто
їбав
ми виїхали о сьомій
і довго повзли вздовж полів
чорних мов чорнозем
аж поки запала ніч
теж чорна
беззоряна діти
спочатку нудились
потім казились
і зрештою повсцикались
просто в мене на колінах
тож ми звернули на газолінку
де не знайшлося не те що бензу
а навіть кави
і тирлувалося з півдесятка машин
без надії чогось сподіваючись
плюс навігатор
постійно вів не туди
може тому
що ми відпочатку
рушили не туди
і тепер я тут
де не хочу бути
милі мої
неймовірні
чудові
ви навіть не уявляєте
наскільки я радий
побачитись
але ну його нахуй лишатись тут
в цій задроченій
злоїбучій безпеці
де пахне дитячою сечею
і вчорашніми бутербродами
хоч звісно
кругом люди живуть
а війна не вічна
он і рильський писав любов
любов писав він варта всього
болю твого
розлук відрази і мук
злого виття
шаленства там
милосердь
і ще чогось
не згадаю
 

поезія

нашого водія звали толік
він ставив свою музику
одна пісня була про те
як в арештантськім потязі
на далекій півночі
жінка сповідається попутникам
мовляв рано стала гуляти
і закохалася в наркомана
повівшись на його
"прикумарений взгляд”
народила від нього сина
який теж рано загуляв
себто почав курити пити
і захоплюватись дівчатами
*в оригіналі - "увлекаться”
що має відчутно інший смисловий відтінок
коротше хлопець закохується
в синьооку дівчину
"мама мама мнє врач нє поможет
я влюбілся в девчонку одну”
в них навіть намічається взаємність
та в якийсь момент
мама зізнається
що предмет його пристрасті
"ето дочь твоєго же отца”
цей прийом називається очуднення
російською - остранєніє
термін ввів віктор шкловський
все почалося з одруку
шкловський написав "отстранєніє”
а якась машиністка там чи хто
пропустила букву т
суть прийому в тім
що суб’єкт описує
звичні предмети так
ніби бачить їх вперше
(приклад наташа ростова в опері)
можна було просто сказати
сестра
зведена сестра
але мама пішла стопами
літературних класиків
початку минулого сторіччя
пісня закінчується тим що хлоп
"вчєра ночью убіл ту девчонку
а наутро покончіл с собой”
а ось ще
донька пише татові на фронт
буцім мама почала його забувати
фарбується і гуля з офіцерами
"с офіцерамі стала гулять”
зверніть увагу
обидві пісні написані тристопним анапестом
є така штука як семантичний ореол метру
типу в текстах з однаковою ритмічною структурою
частіше проявляються споріднені/подібні смисли
і я вам скажу
з тристопним анапестом
в російській пісенній традиції
щось сильно не так
"і жену удавівший копалін
і актівний одін педераст
всю дорогу до зони…” ви зрозуміли
тато відповідає
що йому на війні повідривало руки-ноги
(візьмемо паузу щоб потішитися
з іще одного трьохсотого)
і нехай жінка його забере
а донька
пише йому шо мамка пустилася берега
і йому тут ловити нема чого
в цьому місці тато зникає з сюжету
щоб ніколи не повернутись
а мама знаходить у доньки
його листи
і
вбиває доньку
тому що
кацапи люблять невмотивоване насильство
це їх фішка
одне з головних питань російської літератури
нащо герасим втопив муму
правильна відповідь
бо він був кацап
ми їхали 16 годин
і це ще вважається швидко
а потім спали вчотирьох на одному ліжку
під однією ковдрою
якої мені майже не дісталося
але то таке
з того часу я встиг прийняти гарячу ванну з піною
і навіть
побувати на поетичному вечорі
де усі читали про війну
бо усі пишуть тепер про війну
точніше про свої почуття
щодо обстрілів смертей всього такого
і ці жалійки
мало чим відрізняються від текстів
про те як хтось розлучився з дівчиною/хлопцем
"я тебе любив а ти мене нє”
ті ж самі шмарклі
ахуїтєльна робота з матеріалом
поети ви шо?


*
що не вбиває тебе
робить тебе жителем івано-франковська
де ти катаєшся на веселих гірках
в міському парку
де в магазині «товари з польщі»
тобі  продають мортаделлу підвищеної хуйовости
ти півлежиш на канапі
читаючи звіт про скромну смерть монт-кау
під звук сирени
тут жах як серйозно ставляться до сирен
і світломаскування
а ти на це все кладеш
тобі хочеться тільки лежати
як тому лицареві
що не здолав
лише сну
ти будеш гуляти собаку
і це зробить тебе відчайдухом
бо тривога чи нє
а псові належить висцятись
і це зробить тебе порушником режиму
бо псові приспічить посерти
в комендантську годину
а цей пес що раніше боявся салютів
боятиметься бомбардувань
водогонів
перехожих
переходів
трави
чобіт
хмар
річарда томпсона  часів beeswing
і періоду dad’s gonna kill me
і усього що досі
не вбило тебе
хоч як силилось
як хотіло
такого як ти
бо ж буваєш лиш раз на життя
і то із неба
 

поема зла. я
 
сапольскі каже
людина не має свободи волі
я кажу
в росії люди з собачими головами їдять дітей
хто правий
усі
усі праві
все правда
бог це пухирчата сутність
що з неї вилітають форми і кольори
вона не має голови
не має ніг
тільки руки
багато-багато рук
що беруть нас
і садовлять на маленькі балкончики
так каже сю
я правий
я хочу курити
я можу померти
я був колись в перербурзі
то щоб ви знали
там люди з собачими головами
дітей їдять
і якщо я люблю тебе
це не означає
що я ще можу любити
що любов має значення
зате я певен
відсотків на 90
що зможу вистрілити людині в обличчя
впритул
перерізати горло
я думаю про страти майже щодня
власне
щодня
уявляю
як тратять мене
як я трачу
і відпиваю пепсі з бляшанки
ніби нічого ніколи
ніби свобода волі
має відношення до
свободи чи
волі
що вік її не видать
а в рязані гріби с глазамі
люди з собачими головами
дітей їдять
 

*
неправда
що автомат калашнікова
неможливо розібрати
ніби треба нести його до сервісного центру
попередньо завантаживши
останні оновлення
кожен боєць територіальної оборони
може і повинен
за потреби розібрати ак самотужки
першою чергою
треба зняти магазин
(там є спеціальний важіль)
потім
направивши ствол горі
зняти автомат з запобіжника
пересмикнути затвор
і зробити контрольний спуск
не супроводжуйте затвор
просто відтягніть і відпустіть
щоб патрон не перекосило
позаду автомата
там де у пістолета був би бойок
є щось типу кнопки
її потрібно натиснути
і зняти кришку
назва якої є військовою таємницею
тож для зручності
говоритимемо на неї
штуковина
під штуковиною є пружина
витягніть її
важливо:
усі деталі складайте рядочком
магазин
штуковина
пружина і так далі
тепер треба витягти газову трубку
чи щось типу того
ще одну штуковину по суті
для цього досить потягти на себе важіль затвору
від штуковини відкрутіть
ще одну невеличку штучку
після чого обидві
(попередньо ретельно
протерши ганчірочкою
і зброярським мастилом)
можна викинути
бо вставити їх назад
ви вже не зможете
серйозно
ви ж не якийсь там джон рембо
відпустіть і забудьте
далі
ближче до ствола є коричнева штука
здається
вона називається газова камера
але це якийсь максимально хуйовий неймінг
коротше біля неї
є типу децельний важіль
(прапорець, флажок)
який треба підняти
щоб від’єднати газову камеру
(газові камери подобово
сніданок включено)
ми майже скінчили
тепер треба відкрутити
хріновину прикручену до дула
яку всі помилково називають
«пламєгасітель»
щоб зробити це треба натиснути пімпочку
для чого краще відростити нігті
або взяти спеціальну штуку в пеналі
якщо не відкрутите «пламєгасітєль»
не зможете прочистити ствол
що таке пенал і де він знаходиться
ніхто вам не розповість
це ще одна з багатьох військових таємниць
тож якщо ви не маєте нігтів достатньої довжини
про прочищення ствола можна забути
забийте
нехай спецназівці заморочуються
а ми скінчили
це і є неповне розбирання
автомату калашнікова
тепер потрібно
протерти кожну детальку ганчіркою
обробити зброярським мастилом
і полишити
зібрати ак після неповного розбирання
неможливо
скажіть командирові свого підрозділу
хай вам дадуть новий
і найголовніше
кожен боєць територіальної оборони
повинен знати
що його автомат
є грізна й надійна зброя
у боротьбі з окупантом
іноді смертельніша навіть
за вірші


*
веселі часи
вимагають веселих рішень
наробив вареників з вишнями
відкоркував тархун
знадвору гупає але вже
якось проїбом
загнав дітей до "безпечної кімнати”
і дивлюсь "бункер”
прокручуючи в голові
аргументи на користь
психічного здоров’я христа
в сохо є ресторан бальтазар
де на сніданок подають
неперевершений флорентин
з грюєром
канонада звучить навіть
романтично
хотілося б опинитися з тобою
в готельній кімнаті
просто на підлозі під ковдрою
і щоб на вулиці гриміло
саме так
сервантес був солдатом і знав
що книгам не здолати гармат
а ще він сидів на тюрячці
і жив п’ять століть тому
що він взагалі міг знати
гебельсиха в бункері
труїть своїх дітей
мої малі розносять безпечну кімнату
гартмати стихають
і якщо це останнє що я скажу
це те що я маю сказати
шоколадне морозиво
потрібно заборонити
потрібно зробити
небажаним будь-яке
морозиво крім фісташкового
і бананового
а ще ісус був псих


літій. поема спокійної ночі
 
лежати
лежати
лежати лежати
розкажи мені ще раз
тобі стане сумно
не стане
обіцяєш не сумувати
я обіцяю не сумувати
ну я був одного разу веселий
бо знайшов друзів
у своїй голові
лежати
лежати
знайшов цих блідих
бюрократів
коханців в свой голові
лаборантів в халатах
розчахнутих ніби рани
я думав
цього не забрати у мене
думав це бог я знайшов бога
а биті люстра пластівці в молоці
і свічки що над ними горять
це містичні ковбаси
підземного світу
зимового цвіту
каштанів що вже
шипшин що уже
починають лежати лежати
в моїй голові
тимчасово недо-
переміщеними особами
всмоктаними в асфальт
так пристрасно
так тісно
в коробці з людської кості
задушливе море
пропахлий випорожненнями степ
я був веселий одного разу
бо думав що можна лежати
в мокрій канаві охопленій
мокрим полум'ям волі
конденсуватись
в слизький півнячий крик
жінку на високім стільці встати
раптом стало обов’язково
встати
вир гострих мух
атрофований мускул
мускус передчасного травня
усе підіймається і
ти
встань
по-фрейдиськи
по-дадаїстськи
вже похуй як
не час для дойобок
стій стій
стій стій
стій
заки почнеш помалу злітати
заки біль воскресіння
не пустить тріщини в кожній кістці
твоєї тюрми й затанцює пропасниця
жар остаточного непереродження
он з’ясувалось що є
пекло
обеліск переминається з п’яти на п’яту
зірочка робить отвір в нагрудній кишені
отвір в купюрі в нагрудній кишені
в портреті гетьмана
що хотів об’їбати петра
і був підданий анафемі
стій тіло
стій шипшино
каштане стій
нам розпідарасило інтерфейс
нас розмазало в інтертекст
в мене болить голова
і закінчується трава
я думав ось прилетять хрущі
ми взуємо ґумові чоботи
й підемо їх чавити
стрибати по них і човгати
а потім їсти морозиво
на ледь теплій глиці
а повернувшись додому
зачинемось в ванній
і заходимось різати собі пальці
бритвами і зубними нитками
під американську поп-музику
на знак єднання з усім
що тільки є на світі
ти плачеш
ні розповідай далі


*
сума елегій-
-інтерпеляція-
-перелік невідповідностей
предмети ніщо як відношення
між донорами
реципієнтами
трансляторами
агентами
без відбивки марія
ніщо як плазма
лез азимут
лез що пов’язує нас
в деяку нумерацію
лез в картотеці
лінгвістичних процедур в картотеці
паратаксис холодних ос
предмети ніщо
як провіденційний казус
термодинамічний вихор дощ пил а далі
ніщо також дещо
відлущене від
відлучене від
(кон)тексту
метакоментар підхоплений бистриною
аграматизмів
перкусивною костяною водою
летить і крутиться летить
ніщо не дарма все одно що усе дарма
все одно що усе в мені
що усе в пітьмі
де граматика капітулює
перед бажанням мазати щоки кров’ю
з живота диверсанта растерзаного юрбою
дачників
сих вовків нового світового порядку
атомів спіненого небуття
спинених митей ангеликів
що лищать на жалобнім сосновім вітті
у світі без світла
без сумнівів
без вагань
просто кажучи
роз’їбемо їбучу росію
друзки не лишимо


евтерпа 2
 
для Лєни 
 
Любов як смерть смерті в періоді
Є концепт застарілий ще
Наприкінці 18 сторіччя
Однак
Чи можеш допевна сказати
Коли й сам
Опинишся сам на сам
 
З забуттям забуття забуття в періоді
 
Далі замріяні дивляться
На потуги усякої плоті
Ерцгерцог франц фердіннанд
Мутує в рок-гурт
 
Новий альбом до речі
Аранжовано дещо в дусі 70-х
Реверсивна темпоральна стріла
Орфея наздоганя черепаху
Долаючи пристрасть по-перше
Жорстокість по-друге
Еклектику як принцип
Невтручання в множинність інтенцій
Нарешті
Яскравий вибух
 
Мов фольгова обгортка імл-
И
 
Падає в сміттєвий кошик історії
Евтерпо ти?
Рівермол зачинено
Епіцентр зачинено
Ми пішли на фронт
Обмежившись лірикою як
Жанром війни
Еротикою як останньою
Модальністю танатосу логосу
Орфографії
 
Яструб яструб
 
Летить протинаючи
Юкатан ікстлан
Берингову протоку
Летить ножова вогнева
Юність
 
Травень юний горить
Енергетики і водяра
Бензин і машинне мастило чуєш
Евтерпо


*
тьмяний відблиск усього
в стривоженому повітрі
за годину до комендантської
я полишив будинок
по вулиці національної гвардії
пройшов два квартали
по курінного чорноти
і звернувши на євгена коновальця
спинився перекурити побіля пам’ятника
євгенові коновальцю
полковникові армії унр
командирові січових стрільців
членові стрілецької ради
командантові уво
голові проводу українських націоналістів
першому голові організації українських націоналістів
ідеологові українського
націоналізму
дійшов до вулиці січових стрільців
звернув на богдана лепкого
поета
педагога
мистецтвознавця
художника
подарованого перснем
виплавленим з захопленої в бою
московитської зброї
ліхтарі у місті горіли жовтогарячим
на вокзалі випив дві безкоштовних
несмачних кави
випалив дві міцних
несмачних сигарети
два рази сходив до вбиральні
(один безкоштовно)
поговорив з безхатьком
теж не понісши втрат
опустив п’ятдесятку в слоїк для пожертв
не знаю на що саме
прочитав два оповідання хвильового
прозаїка
поета
публіциста
одного з основоположників
пореволюційної прози
що воював на чолі повстанського загону
проти армії унр
включно з євгеном коновальцем
а в 1933-му пустив собі кулю в голову
здається з браунінга але я не певен
в першім оповіданні
герой мав прізвище старк
трохи сміявся (я)
друге
в жанрі виробничої прози
побудовано за простою
але дієвою сюжетною схемою
сподобалось
утім в кінці
хотілося щоб ударник все-таки виїбав ту фраїрку
а вже по тому гинув у п’яній бійці
потяг прибув з двадцятихвилинним запізненням
їхали «по темному»
почитати в купе не випало
довелося писати
заснув о 00:51


*
в магазинах шанель кажуть
не обслуговують москалів
нормальний кенселінг
але я не фанат півмір
краще б
на вході по пред’явленню паспорта
одразу стріляти в ногу
вже потім можна спитати чий крим
і що там в україні з громадянською війною
щоб знати
викликати швидку
чи стрельнути ще раз
я сьогодні підстригся
виглядаю усе ще як лайно
але з меншою кількістю волосся
купив квиток
на потяг до києва
де тепер ніби тихо
та може знайдеться одненький
вогнемет
як для мене
як для
розвитку української культури
ще платон писав
що українська культура
ма бути з вогнеметами
і що філософія є по суті
помирання та смерть
добре
що поки ми філософствуємо з кацапами
праця платона триває
не втрачаючи актуальності
і наукової новизни


павутинки богородиці
 
муцій сцевола спалив свою руку
подвиг вичерпаний белетристикою
здоровий глузд
заповнює простір
обмежений за правилом двох стін
непотрібність народження
є запорукою
незбагненності смерті
буде все-таки смішно
якщо війна не триватиме вічно
і ми зустрінемось
в квартирі спільних знайомих
дивний блиск
дивний запах
окреслені крейдяним квадратом
здвоєного нерозуміння
я візьму твою обвуглену руку
своєю
обвугленою
як повернення норми -
подія тектонічного штибу
бог пазоліні
не знав про м’ясо
граків що воно гірке
тож монахи його варять грака
в надтиші
чи це був ворон
ворон
подібний зсудомленої руки
порнографічний христос
секулярне причастя
що тільки впирає
і то майже
ні


пісні з мінус першого поверху
 
війна це коли
немає про що писати додому
зла постіль дивиться вгору
небо дивиться вгору
і всі знають усе
немає про що говорити
з ким покурити
трави мирних часів
на балконі
на виноградарі
поки натомлене місто
перекочується з боку на бік
уві сні
це тому
маршів не крутять на дискотеках
і буде поезія після
бучі
маріуполя
бучі
зла каша дихає вгору
душа
зла
падає
вгору
ще вище
так ніби лиш
тут внизу відбувається щось цікаве
тут знизу діти
ще тримають ляльок
здерев’янілими пальцями
тут окупанти
притискають до пробитих грудей
техніку
косметику
і санкційні продукти
тут
куди ніхто не хоче поглянути
звідки немає про що писати
хтось насвистує твіст
до зустрічі в телефоні
я дуже тебе люблю


як парость виноградної лози
 
прийшов хохол
насрав на пол
прийшов кацап
зубами цап
просто хотілось щоб ви посміялись
казав один безхатько в парку шевченка
валера морячок його звали
власне він себе звав валера
а ми його морячок
морячок
жебрав у студентів грошву
що її у нас не водилося
зате завжди було бухло
яким ми щедро його пригощали
і пригощались самі
а він розповідав
як в балтіморі штат меріленд
мама сказала йому
юра не пий
так стоп юра чи валера
думали в цьому місці ми
і він кинув пити
а потім сталося щось смішне
(ні насправді)
я теж можу розказати пару історій
про зґвалтованих дівчат
викинутих в колодязі і септики
про чоловіка вбитого у підвалі
перед жінкою і дітьми
яким не дали ані
винести тіло
ані піти
так вони і сиділи
в підвалі з мерцем
і ще про підвали
як там зачиняли людей
цілі сім’ї
і підпалювали
що вже казати
за прострілені коліна
і просто розстріли
і що це таке в порівнянні
з розбомбленим пологовим будинком
я хуй його знає
як писати про такі речі
морячок
чи валєра
чи юра
не дожив до війни
я гадаю
не мав би дожити
враховуючи обставини
його особисті обставини
він ще міг їх мати
велика розкіш у нинішній час
про кацапа що жере гівно
це у нас в дитсадку
ходив такий віршик
поряд з поезою
про гітлера з хвостом
а ще казали
руки вгору жопу вниз
зізнавайся ти фашист
любов до поезії
це з дитинства


*
сказав він підіймаючи свою ліву ногу
заки вона півлежала
сіру фарбу дверей
було освітлено невеликою лампою
так виглядає бій з мертвими -
література
океан
що люди перетинають його
відштовхуючись від дна шестами
зробленими з найвищих кедрів
залишмо фалічну метафору
поза увагою
поки що
люди пливуть у світ смерті
не повністю тотожний пітьмі
федір толстой американець
був не американець а справдешній кацап
за пиятику й негідну поведінку
його зсадили з пароплава
на безлюдний острів
де він «жив з мавпою як з жоною»
пиздата історія
правдива настільки ж
наскільки і вся російська
історія
з океану виходять коні
щоб покрити земних кобилиць
з океану виходять воїни
вівці воли і корови
виходить жінка
якої не можна торкатись залізом
можна зате в кров овечу
вмочити одяг брата проданого за двадцять
срібних монет
братанчика свого
братюні
лев толстой і
олексій толстой
також були кацапи
один дуже талановитий а другий
дуже ні
й обидва страшно закомплексовані
один коротше любов
а другий журба
і йобані кацапи
оба́
голий
зарослий волоссям
він ходить у горах
і їсть траву
і разом з тваринами
буває на водопої
ще не озброєний міфом
не ранений
першими
недбалими тавтологіями
і жодного мертвяка навкруги
нема з ким слова сказати
тетяна толста це вобще
тупо пазор расіі
а от в берліні
якась дівчина ходила з плакатом
we will rave
on putin’s grave
і я подумав
шо там з могилою сталіна
на запит "могила сталина осквернение”
гугл повідомив
що якийсь активіст (опісля затриманий ітд)
кинув на могилу вісаріонича
зламану
гвоздичку
назвавши вождя народів катом
оце я понімаю рейв
як не згадати тут
йосипа прекрасного
овечу кров
і зрадливих братанчиків
віроломних
братюнь


*
можна призначити поета
контролером битої зайчатини
начальником штабу батальйону тро
заступником начальника відділу
претензійно-позовної роботи
та поет
якщо це справжній поет
завжди лишається в першу чергу
убивцею
і вірші
так справжні вірші
пишуться за допомогою щонайменше
автомата
це називається автоматичне письмо
протомодерна/модерна практика
створення утирених текстів
в роті райського птаха
є місце для загиблих воїнів
що останньої
саме останньої миті
не злякалися смерті
на їх обличчях і досі
цей вираз
типу ого
не страшно
можна записати телефон поета
на папірчик у військкоматі
можна сказати йому
ми зателефонуємо
і не телефонувати
і віддати його автомат
якомусь прозаїкові
чи художникові
поет же
справжній поет
все одно напише
що вирізав ворогам очі
і пив їх з кривавою мері
і вирізав окупантам
кавалки жиру
що вони їх мають замість серця
і дивився як пси гризуть ноги мертвих
і сам гриз
а після перемоги
стане весільним комбатантом
щоб згодом здохнути від цирозу
як і мріяв у свої шістнадцять
в горлі райського птаха
є місце для тих
хто останньої миті
зметикував що оце і є
смерть
розчарування читається на кожному
з їх облич
райська пташка клює клює
райська пташка час від часу блює
а замість московії буде застигла смола
сірчиста над смолою імла
а тут чорноземи
а в них поетські тіла
а з них ростуть фабрики і заводи
ордени грамоти і клейноди
дивні діла твої як тебе там
дивні діла


*
думаю про їбучу слизь
що вона і навіщо так голосно
музика зі стіни
керувати світом
це як
лізти рукою
в їбучу слизь
щоб дістати звідти
іншу іншу таку ж
тільки ще
ядучу
музика і еротика
майже одне
музика і еротика
є продукт розпаду
їбучоі слизі
те на що ти погоджуєшся
нечистий
нашіптує просто тут
тільки віддзвін полум‘я
я чую не все
але забагато
ця електронщина
тупо бісить мене
і любима женщина
не кохає мене
зате арешт медведчука
дуже тішить мене
цей твіст для тебе
натуральний макабр
я вдихаю дим
ти шепчеш
оревуар
сорок ключів повертаються одночасно
легкі мов халат
мов танкетка
що прокочується валами
й розсіюється над дніпром
не дивуйся
це все
або майже
принаймні хист до терпіння
більше не знадобиться
буряно
буря
жбурляє їбучу грязь
кошеняток липких
і гострих
п’янких як травнева гроза
дорогожицька
в мене холодні ноги
і кволі руки
я мабуть керую світом
де є троянди
холодні намиста
малюнки на литках
кровинки на ватках
всіляка гидь


поема 24 квітня
 
ок я неправий
не можна
бажати іншому смерті
бажати смерті собі
не можна
жити так ніби жити можна
коли бентежно
потрібно пити гідазепам
а не закликати
до вбивства ближніх
це зрозуміло
я також ходив до школи
де була тільки нудьга
і всі всіх ненавиділи
правда в шостому класі
я закохався в аню
та це не рахується
бо тепер ніщо не рахується
бо ніхто не рахує
тіл маріупольських
сил збройних
прошу вибачення
я
прошу вибачення
я потребую
визначення докінечного
через смерть нехай
і ненависть нехай
вимагаю
вилучення себе
з часопростору
до повного знулення
допоки випаде сніг
і заблискотять на ялинках
медальки і зірочки
зірвані з парадних
рашистських кителів
щодня я щось розбиваю
пляшку миску
улюблену чашку
такий видно час
що крихкому не жити
я звісно неправий
потрібно мати надію
вміти стріляти
змушувати себе їсти і спати
прокидатися
і братися до роботи
бути хортом і гончим
бути псарем
з люстерка від борта в уретру
цвірінькне душа
твій внутрішній фюрер
ампула під комірцем
давайте в кеча
в чека
і відколи вже ми все одно тут зібралися
поговоримо про руських тьотіньок
які не цікавляться політикою
зате беруться рятувати українських сиріток
скажімо вони потрапили вам до рук
що ви уявляєте?
кілька годин тривіальних тортур
чи щось особливе
в дусі огпу
я не помилився абревіатурою?
це ж потрібно
33 букви включно з
твердим знаком
е з крапочками
і краткою
все майже виключно для
створення недолугих абревіацій
агкг бдипч згрлс
стисло і дегенеративно
плюс один день івана дєнісича
повість що її  всі вважають протестною
а насправді убога виробнича проза
про те що коли тебе запроторили на зону
треба вйобувати пожоще
аби нагрітися
і отримати додатковий супчик
нехай я неправий нехай
мій спосіб організації літер
теж не бозна яке диво
і я забагато сиджу в телефоні
а це викликає рак
я на 99% певен
рак горла рак простати
це мій знак зодіаку між іншим
тепер взагалі
не час мати тіло
не час для крихких речей
краще навчитись стріляти
і голитись без дзеркала
у гітлера і єви гадаю була любов
кохання ладне перемогти усе
я чиркаю запальничкою
ти схиляєшся до моїх рук
путін накривався простирадлом
і відтинав голови каченятам
так пише його класна керівничка
в книжці владімір путін
некепсько написаній
треба думати
в кдб хороші редактори
і в чому проблема
накрившись шовковим чи лляним простирадлом
замутити ядерний апокаліпсис
і я певен відсотків на 90
це теж викликає рак
як і невротизація що принаймні
є дієвий механізм ескапізму
між поезією та війною
обираєш легку накурку
і перегляд нової хвилі
безпечний і непотрібний
десять відсотків сумніву
дев’яносто лайна
п’ятдесят дев’ять днів і ночей
заповільного самознищення
піду посквончу


в очікуванні вогнемета
 
з назаром я зустрівся біля почайної
куди дотеліпав пішки
кругом було зачинено
тож ми з’їли по заправочному хот-догові біля атб
потім шарились по барахлу
купили клеєну-переклеєну
кремону за вісімсот грибасів
на костянтинівській
мене спинили на блокпості
і довго перевіряли
збагнувши либонь
що я замислив лихе
але розстрілювати не стали
так я не перетворився на привид києва
що кроки його
чути в комендантську годину
на рейтарській
і золотоворітській
на великій житомирській
мені зустрівся кабанов
каже зібрав 10 к зелені для зсу
на якихось американських читаннях
в без дверей я з’їв курячий сендвіч
і кілька солодких горішків
поцупив авокадо в сільпо
і пішов додому


з чистих карпат
 
румба і героїн
румба і герич шарите?
волосся має фалічну природу
волосинки
це тоненькі хуї шарите?
я хочу сорочку
вишиту рудим лобковим волоссям
рудим і чорним
і поцяцьковану кров’ю
війна це хуйня
ракети мають фалічну природу
я хочу ракету інкрустовану контактними лінзами
або фенобарбітал шарите?
 
приспів
6204499000
6204499000
6204499000
6204499000
 
війна погана і нехороша
зате бути мертвим це просто клас
хтось не повірить
та я знаю напевно
бо сто тисяч разів був мертвий
але ще ніколи не помирав
гадаю мені б не сподобалось
або навпаки
лампочка перегоріла
вилився пергідроль
зло є формою обміну речовин
має форму квадрата шарите?
як зіниця кози
коза є фалічний символ
треба знайти десь
козу вбрану козою
і оженитись
 
приспів
6204499000
6204499000
6204499000
6204499000
 
ромби і бомби
ямби і блямби
шопенгауер і кант
мені могло би сподобатись
мати друзів
принаймні
змію
серце запхане в шлянг
піду в’їбу глікодину
є в сім щось ангельське
ділити нескінченну річ
чудесна українська ніч
ти згодна ніт
 
всі разом
6204499000
6204499000
6204499000
6204499000


конус вогню
 
зброя є основним інструментом солдата в бою
солдат є функція безпеки зброї
мануал до автоматичного
станкового гранатомета
м19 модифікація 3
це понад 200 сторінок інфи
і жодного стилю
солдат дотримує дульної дисципліни
розуміє природу цілі
знає що знаходиться за нею
за нагоди
використовує свої переваги
в тактичних операціях
як щодо терапії антоне
мені допомогла
гештальт терапія антоне
головне набратись терпіння
і не гандонити
швидкість це зброя
солдат повинен
вести ефективний і точний вогонь
розумний адаптивний дисциплінований
солдат забезпечує керування вогнем
з урахуванням тактичної ситуації
і правил ведення бою
на чужому балконі
на уходах
я хуярю ситро
з покарьоженої пластянки
смердючий ісус
ненавидить мене
бо я кращий за нього
правило перше
поводься зі зброєю так
ніби її заряджено
(саме для тебе not really no)
правило три не тримай
пальця на спусковому гачку
якщо не готовий стріляти
щоденник знайдений у ванній кімнаті
жодного стилю
одна кров кров
не змащуй боєприпаси
обов’язково розряди зброю
перед розбиранням
очищенням
транспортуванням
чи зберіганням
в мануалі до важкого кулемета
М2НВ/QCB калібр 50
відчувається вплив постфолкнерівських
поствестернів
солдати повинні рухатись
підтримуючи орієнтацію дульного зрізу
на ворога
терапія антоне
є шлях самозречення
й самовіднайдення
ісус ненавидить твою кльову зачіску
твою готовність померти
за пачку зеленої хубба-бубби
мстивий аб’юзивний виродок
весь в татка
до речі він не справжній твій татко ісусе
то як щодо терапії
місія кулеметів
полягає в тому щоб вести вогонь
тоді і туди куди хоче стрілець
забезпечувати підрозділ
таким обсягом вогню
щоб усі там нахуй пообсирались
щоденник в мильних розводах
натискай на гачок плавно
м’ятна піна здіймається горлом
мов герметичний символьний пласт
алітеративний потік
твердне обертаючись на закон
ефективний і точний
місцевий і кличний
назавжди твій правило
чотири
вчись виявляти ціль
ідентифікувати ціль
спробуй розфарбувати ціль
зі стигматів ллється ситро
всі бомби потрапляють в метро
м'ятний вишкір в свічаді
татуйована троянда замість ребра
суб’єкт боротьби
в її найбільш чіткому
жорсткому
жорстокому вияві
коли потрібно взятись до зброї
відібравши її в супротивника
чи мілітаристської інституції
перетворити на зброю
підручні засоби
надавши їм інакшої
радикально нової динаміки
глибоко вкоріненої
в природі кожної речі
речі в собі
що саме так виходить за власні межі
трансгресія-бо як вектор
властива не тільки лиш всім
і краще померти стоячи
я заплутався


0 коментів

Залишити коментар

avatar