Таня Богуславська «Мрії про мову»
Дата: 10 Травня 2021 | Категорія: «Поезія» | Автор_ка: Таня Богуславська (Всі публікації)
Редактор_ка: Сергій Стойко | | Перегляди: 4356
Таня Богуславська — художниця і поетка. Авторка поетичних збірок «Серцеверхів’я», «Гарячі лінії», «Опір».
Нерозчинне
невитравне
спільне
далі ніж розтин
горизонт дій
сності
гри
міти
ме
ключами
замок
речей
переповнених
лити
солод
ке
в гірке
гірке
в солоне
саме
сьогодні
самі
приречені
жбурляти каміння
у власний колодязь
безодні
жодного відлуння
нікого
так вимовляє свобода
власне ім'я
гірКалина
правізерні зрунки
труни
лінеї крові
назлії скрізнії
дивіться
тут горло озрізане
стеблом трояндовим
і мова обірвана на пів слові
еноа крео коолОрі сонячні колібрі
гораві силі крила
мореоні реї дактилі син вітер на схилі плеча сон
мій Ні
гирлорані крик звівся в легені постріл легкий фіол
Етовий наві війно літа полум'я праолі
кут для смерті гострий
нанизуються оджерелі
ожеледі
жолуді облич з оселедцями
бурштинові серця комахи застиглі в них ми
сонячне світло з чверті століття на мить
лезооке
у ґрунти проникла волога
раміо оріоЕнавіа
лівері еногіер
віране кііл рал адінорі ітеріно кера ріноре лівітра ародіоларе
каженою лінерта рінорію жеї ано еварі киріїф
Злір!
звінер олаві філої тре німо
жле дореноріє в
лігенері
мрію
море
Рі
Ж
Рі
море
Зріз грезом вислизнули сльози
порізали слизову
різні ми наскрізно в собі
ховаємо сліди вимови
внутрішньої міграції
міжзоряні інтервали літосмугами Зелені містА нам на горлоочі асфальтові обійми тверді
ВОДА Заржавіла від сліз
стала поМАРанчева
тут ніхто не помире
Помира
є
тільки присмак від
чаю
ОСТАТОЧНО РОЗСТАВИМО ВСІ КРАПКИ НАД
................................................................................
.................................................................
.......................................................
..............................................
......................................
..........................
..............
...
.
і
Прикінцеві положення
кінь п'є молоко охолоджене
десять тисяч медведів в меді повінь
ця
ритм увігнутих ліній
смерті не зрадимо
ні вогню
ні ще голих голосів більше
поряд злитися
на кого
крім кольору блакиті
повітря
не люблю
добре що померли
всі вони в мені
кольори
залишився серп
ень
згину
крил
за два євро і тридцять центів
там небо порізане
небо дивись порізане!!!!!!
перев'яжи його тіло
поглядом
Я не можу