Жора Євич «мантри на щодень» | Публікації | Litcentr
09 Березня 2021, 02:39 | Реєстрація | Вхід

Жора Євич «мантри на щодень»

Дата публікації: 24 Січня 2021 о 22:29 | Категорія: «Поезія» | Перегляди: 1251 | Коментарів: 0
Автор: Жора Євич (Всі публікації автора)| Редактор: Сергій Стойко | Зображення: Жора Євич


Жора Євич народилась 23 роки тому в Києві, в пролетарській сім’ї. Від потягу до прекрасного не відвернула ні музична школа, ні технічна освіта. Виступала на Книжкових Арсеналах, Форумах видавців, Гогольфесті та інших фестивалях в якості поета та перформера. Учасник кількох музичних проектів зокрема Медіаколаборація Raketa та GARMATNA! Переможець першого конкурсу Гайвороння, поезія була відзначена в конкурсі видавництва Смолоскип. Кілька публікацій в альманахах, на російську перекладав Дмитро Кузьмін.


мантри на щодень

ααα
не згадуй про мене ніколи ніколи 
тоді як минатимеш мій будинок 
я буду приречений знищений знову
передчувати твою поведінку 

не ті слова гойдати у горлі 
без слів про тебе лишились гірші 
зникай, візьми усе із собою 
скажи що знову писатимеш вірші 


ααα
я почуваюсь 
безмежно крихким і вразливим 
я починаюсь 
кожної миті спочатку

мене не існує
ніде крім твоєї уяви  
прошу частіше про мене 
згадуй 


ααα
я беру твій слід
наче маю нюх
мила я осліп
мила я оглух

я ще можу йти
цей туман і шум
це твої сліди
я тебе знайду


ααα
gimme your hands 
cause you`re wonderful
david bowie

твій сум неможливий заповнив собою кімнату
о що це за розпач кохана
цей біль розриває скроні
усе що я хочу і можу лише сказати
дай потримати твою неможливу долоню

істото із світла даруй мені трохи уваги
цих грат не існує як тільки про них забудеш
я смирний і тихий і добре мені тривати
там і тоді де ти також просто існуєш


ααα
переписуй до нескінченності 
те що іншим не буде дозволено  
набуваючи незалежності 
хай би тільки у зйомці порно 

я сьогодні здаюся нудним тобі
а для себе я зовсім нестерпний
я лишив тебе тексту, не зможеш піти
мене знищить самотність  якщо його стерти 


ααα
вірші приходять у горло поету гинути 
відсутність в повітрі гірчить - це згадка про тебе
наче знову легені великі, такі що вміщають юність
без якої повітря сирота, ключ що забув двері 

ці слова вже пішли як коти перед смертю лишають дім
залишивши несказане  звільненим з порожнеч     
гарячкові смерті великі - тільки встигай дивись 
кілька рядків вціліло 
і ось трофей  


0 коментів

Залишити коментар

avatar