Дмитро Лазуткін «Прогноз погоди» | Публікації | Litcentr
19 Січня 2021, 14:18 | Реєстрація | Вхід

Дмитро Лазуткін «Прогноз погоди»

Дата публікації: 21 Грудня 2020 о 16:13 | Категорія: «Поезія» | Перегляди: 977 | Коментарів: 0
Автор: Дмитро Лазуткін (Всі публікації автора)| Редактор: Євгеній Півень | Зображення: Анна Ютченко


Дмитро Лазуткін  поет, журналіст, перекладач, телевезійний ведучий. Автор книг: «Дахи» , «Солодощі для плазунів» , «Паприка грез», «набиті травою священні корови» , «Бензин» , «Добрі пісні про поганих дівчат», «Колядки і вальси», «Червона книга». 

Лауреат літературних премій «Смолоскип», «Гранослов», «Культреванш», «Благовіст», «Літературний Олімп», «Русская премия», «Співдружність дебютів» (Таджикістан). Стипендіат програми Міністерства культури Польщі GaudePolonia (2004).

Чемпіон України зі слему, переможець слемів видавництва «Смолоскип» і фестивалю «Березневі коти». На міжнародному фестивалі «Порядок слів» у Мінську здобув титул Короля поетів. Автор пісень гурту «Козак систем».



ПРОГНОЗ ПОГОДИ

зніми корону і поклади у камеру схову
нехай володарі променів ходять зі своїми пісочними годинниками 
що відбиваються від прозорої поверхні 
й наповнюють спокоєм спини риб
які прослизають поміж корчів у холодній воді грудня

військові на станціях чекають завершення бойових дій
дівчина у навушниках слухає хіти що несуться з того боку лінії розмежування
всі втомилися від новин про наші втрати
з чого це ми колись вирішили що у нас не лишилося нічого?
виявляється – ще трохи є 

наприклад земля котру так легко прибрати до рук
земля за яку можна померти земля яка так добре продається 
або час що загоює рани і поглиблює зморшки на обличчі 

після контузії і двох років блукання у темряві
рома працює автоелектриком
лагодить сигналізації 
вправляє мізки старим тойотам 
перед сном випиває триста грамів горілки 
і приєднується до струму

його мати каже: що ви наробили ідіоти

брат роми працює на сайті футбольного клубу
придумав класну штуку
програму яка автоматично виправляє лайливі коментарі про власника команди
наприклад хтось пише: цей бандюк і підар заїбав
а виходить: 
цей благодійник і меценат перевершив очікування

або на вході: ви все просрали гандони ідіть в сраку!
перетворюється на – ви все усвідомили хлопці йдіть до перемоги!

його це тішить
читачів дратує
бажаючих висловитися стає все менше
мжичка зависає над полем
огородженим зеленим парканом

сімейні цінності каже рома
це коли ніхто не перевершує очікування
рівні права  це коли всі йдуть до перемоги

брат сміється
мати засинає перед телевізором
прогноз погоди попереджає: 
завтра у столиці буде сонячно



ЯК ХОРОША ПОВІЯ

Я давно працюю на телебаченні, 
коментую трансляції боксерських поєдинків 
за дві години роботи ротом
заробляю як хороша повія.

Іноді бої завершуються раніше ніж заплановано
бо тут як і в любовних справах – 
буває, що все згасає за мить 
нокаут завжди приходить неочікувано.

Маю
впливових знайомих 
бандитів,
колишніх чемпіонів і державних діячів,
є кілька відданих прихильників.
Ось і виходить, що, дійсно, у мене багато спільного
з працівницями секс-індустрії.

Зі мною, переважно, розраховуються готівкою.
А ще: можуть написати в соцмережах, що я мляве бездарне лайно,
гандон, довбойов, нікчема, 
і, звісно ж, я нічого не тямлю в тому, за що беру гроші.

Паралелі, ясна річ, на цьому не вичерпуються,
Проте, 
коли маю про що сказати  не мовчу,
й добре знаю, як це  скручуватися від удару по печінці,
розумію, як воно  допрацьовувати до фінального гонгу, не маючи повітря в легенях, 
і захлинаючись  виривати кінець раунду,
битися до останнього, 
за честь клубу і медаль з грамотою.

Моя філософія проста  любов не потребує виправдання,
страх – попіл, який треба струсити,
здатися  не варіант…

Стиглі груші падають в сиру землю.
Жоден удар не залишиться без відповіді.

Часом розповісти про чужий біль важче, ніж відчути його самому…

Але я відпускатиму ваші гріхи  ніби кулаки, що летять у нікуди,
я буду вишіптувати ваші муки, буду виговорювати вашу невпевненість.

Господь  хороший тренер 
і кожен отримає шанс. 
Тому – 
підтримуйте своїх улюбленців, 
навіть, коли здається, що бій безнадійно програно, 
слухайте мій застуджений голос, 
підписуйтеся, ставте лайки.



Увімкніть музику

Смерть говорить зі мною голосами радіодіджеїв 
прогноз погоди вже не має значення 
над супермаркетом зі шляху збиваються хмари 

кілька собак пробігають одна за одною
ніби протяги кімнатами будинку
коли господарі поїхали  а вікна лишили прочиненими 

тим часом погода змінилася і вітер увірвався у місто з якого – 

жінки у коротких спідницях пішли на війну
жінки у довгих спідницях пішли на війну
голі жінки пішли на війну
і перемогли її 

лише радіо яке забули вимкнути
розповідає деревам що немає чого боятися
просто треба скинути листя і все

над відбитими у літа територіями
тінь рудого дракона робить коло пошани
хвіст вигинається ніби ріка
голова здається великою мов зогниле сонце
а потім падає ніби відрубана
вечірніми променями

вони не повернуться  говориш ти
з нами розмовляють так ніби нас нема

воно й не дивно врешті-решт 
сам подумай  
хіба це ми у квітні 2011 
пірнали з катера вниз головою
хіба це ми у травні 2012 
бігли наввипередки оболонського набережною
хіба це ми запускали фейерверки на всесвітній день поезії 
і дівчина з Коктебеля казала мені:
ти так красиво говориш українською
що я люблю твій язик

ні
це не ми
ні 
це не ми
всі повторюють: це не ми це не ми

коли вже  
вони припинять
коли вже  
нарешті увімкнуть музику?



0 коментів

Залишити коментар

avatar