Ігор Мітров «празька весна» | Публікації | Litcentr
04 Серпня 2020, 16:42 | Реєстрація | Вхід

Ігор Мітров «празька весна»

Дата публікації: 28 Липня 2020 о 23:12 | Категорія: «Поезія» | Перегляди: 307 | Коментарів: 0
Автор: Ігор Мітров (Всі публікації автора)| Редактор: Антон Полунін | Зображення: Анна Ютченко


Ігор Мітров — український поет, критик, літературознавець. Нар. 1 вересня 1991 року в м. Керч, Автономна Республіка Крим. Закінчив Інститут філології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Живе і працює в Києві.

Лауреат літературних конкурсів «Гранослов» (Київ, 2015), «Смолоскип» (Київ, 2017), премії ім. Василя Симоненка (Черкаси, 2019), фіналіст «Молодої Республіки Поетів» (Львів, 2016).

Вірші публікувалися в «Антології молодої української поезії ІІІ тисячоліття» (видавництво «А-ба-ба-га-ла-ма-га», 2018), кримському літературному альманаху «Гроно» (Київ, 2018), зіні «Київ поетичний» (Addenda Press, 2019), періодичних виданнях та інтернет-ресурсах. Переклади творів публікувалися у польському часописі «KONTENT» і російському журналі «Воздух».

У 2019 році у видавництві «Смолоскип» вийшла дебютна поетична збірка «Голландський кут».



празька весна

[ще свічка наша не згоріла]

ще наша молодість при нас
то чого ж
губимося в темряві
ніби монетки в піску
і руки
сиві
як плювки
ріки
сядь під деревом
лови пташині співи
жовтою головою
синьою шиєю
запотиличники старшого
пиздобрата
лисий кіт підбіг
у нього з дупи
арабатська стрілка звисає
погладь кота
і на війну
кроком руш


[колись ти повернешся]

казали вони
колись ти переможеш
казали вони
а потім у високих травах ховаючись
домовлялися про мене
не зі мною
пагінцем пирію
порізався
шукаючи їх
велика червона крапля на підмізинному пальці
туди б обручку
а там крапля
злизав – нова з'явилася
багато їх
та колись закінчаться
прозорість близько
гуляв берегом
а там
лише мертві медузи
і підмізинні
мовчазні
риби


[і я зможу]

говорити крізь вітер
той який буває раз на сім
днів
і я зможу
дихати крізь піну
облич
коли шкіра
твердне
але ти того
не відчуваєш
бо знаходишся десь
інде
і руки твої пінисті
шукають сніжинок
у впрілих западинах
мови чужої


[джанкой]

вони на світанку
найбільш контрастні
небо і черешня
під якою
пазурі спини
створили
північно-кримський
погляд
удалеч
ти ніби й розумний
а все одно плутаєш
право і жниво


[корпускулярно-хвильовий]

прошу звернути увагу
на безперервних
корпускулярно-хвильових
вальдшнепів
їхня двоїста природа
змушує
огірки на грядці
заговорити
українсько
ю
(романтикою)


[празька весна]

ранок зелений неначе
пляшка бехерівки звісно
порожня от ти кажеш годі
а осьо з гнилої підлоги
виросло
не повіриш
дерево а на ньому
ян жижка і вацлав ґавел
сидять і плюють вниз
і я плюю
ртуть із рота
блискуча неначе
груди чеської
дисидентки


[ґрюнвальдська битва]

ксенофобія починається в ліфті
коли ти після безсонної ночі
розмов про римських імператорів
дон кіхота його українські переклади
непідкорені гімалайські верхівки й жінки
міжнародні угоди підписані на серветках
пройобані гроші мобільники й совісті
все-таки засинаєш

чувак тобі ж на роботу треба штурхає мене рома
чувак тобі ж на роботу треба штурхає мене гєник і дає пляхан пива
чувак мені снилося як я лільку трахав яка тут нахуй робота кажу я
робота бля не вовк кажу я
в ліс не втече
а та така шо може

ксенофобія починається в ліфті
коли ми все-таки виходимо з квартири
і рома починає розповідати анекдот про білорусів
і потухати з білоруської мови
каже найсмішніша мова білоруська

а в мене їбало після попойки як білоруський прапор
біло-червоно-біле
і хоробрі литвини в голові знову виграють ґрюнвальдську битву
прямо посеред нечисельних звивин
і ворони викльовують очі мертвих тевтонців
і голосно лунає марсельєза
і трохи менш голосно брутто
і зовсім тихесенько
совість

кажу знаєш
до нас в експедицію приїздила кацапська школота
і один пиздюк постійно задовбував мене
ігарь а как по-украінскі будєт то ігарь а как по-украински будєт то
і коли я відповідав він мале падло ржав як дебіл
і я собі думав трясця якого хуя ми виграли ту срану ґрюнвальдську битву
якого хуя ми пишемо з ними однією абеткою
розумієш рома кажу ксенофобія починається в
ліфті закінчує гєник і ми починаємо ржати

ксенофобія починається в ліфті
гарно сказано гєнику каже рома
так каже гєник гарно сказано
зараз мітров сука напише про це вірш
а я сука буду його лайкати

так і буде кажу я
так і буде


[жменя кільки]

графоманія це коли ти гуляєш лісовим
і дрон із шипунісом кажуть
мітруша ти ж охуєнний поет
напиши вірш про жменю кільки
а я ж охуєнний поет
я кажу да ок щас
і одразу в голові цілий образний ряд
у якому моє рідне місто
мій рідний дідусь
мій рідний батько
вони працювали на консервному заводі
вони годували кількою весь радянський союз
весь радянський союз жер кільку з керченського консервного заводу
мабуть тому він і розвалився
весь цей радянський союз
мій дідусь помер
батька я не бачив п'ять років
як і рідне місто
а рука ставридкою бздить
ніби з колишньою
помирився


[убивця пташок]

і ти всю ніч пив читав вірші грав у покер
грав на гітарі на піаніно віолончелі арфі діджеріду
сміявся з анекдотів тупих собак тупих людей тупих геополітичних прогнозів
а потім почув те що для тебе дійсно важливо

важливо бо з цією людиною ти всю ніч пив читав вірші грав у покер
грав на гітарі на піаніно віолончелі арфі діджеріду
сміявся з анекдотів тупих собак тупих людей тупих геополітичних прогнозів
а на ранок біля дарницької площі ви зайшли в магазин "донецьк" купити пива

ви навіть сфоткалися на тлі вивіски цього магазину бо це вам здалося смішним
шість років війни а вам блять це досі здається смішним

ви сфоткалися біля цього магазину та ввійшли у дворик пити своє вранішнє пиво
і він розповів стільки всього що твій жорсткий диск перестав працювати
але дещо із того що він розповів лишилося в оперативній пам'яті куках чи де ще вся ця непотрібна хуйня залишається

він розповів як він скоїв потрійне убивство

перше вбивство він скоїв коли грав у футбол із друзями в далекому дитинстві
коли горобець від щирого серця вболівав за нього всівшись на гілку шовковиці
і він пробивав штрафний і горобець затамував подих
і він вдарив і м'яч полетів у найвідданішого вболівальника

тут тобі й смерть

друге вбивство він скоїв сидячи на автобусній зупинці
дитя лівого берега він лущив насіння й розкидав лушпиння навколо себе
і ще один горобець в очікуванні поживи стрибав поруч
й одна насінина відскочила під колесо маршрутки
і горобець зрадівши стрибнув за нею
і цієї миті маршрутка рушила

тут тобі й смерть

і третє вбивство
не пам'ятаю вже
пиво закінчувалося
я був уже п'яний на старі дріжджі
а чувак мені все навалював і навалював
там теж щось було пов'язане з автомобілями
пам'ятаю лише що смерть там була дійсно красива
кінематографічна подумав я тоді
а потім забив на це хуй

ми ще пару разів сходили в донецьк по пиво
потім ще пару разів

прикольно подумав я тоді
ходити в донецьк по пиво

коли донецьк знаходиться
біля дарницької площі


[дайджест]

десь заборонили аборти
десь прийняли закон про мову
десь уєбан відтепер президент
у мене теж багато варіантів
одеса де хтось уже гріє ліжко
київ де завжди хтось гріє ліжко
файне місто тернопіль
вікі з крістіною в барселоні
рідне катманду
очі –
пробиті колеса
велосипеда україна
дід подарував
коли я ще не вмів
їздити
тепер діда нема
велосипеда нема
україни нема
один я
стою на роздоріжжі
як той паралітик
а куди його піти
хуйзна



0 коментів

Залишити коментар

avatar