Михайло Жаржайло «я таки щось знаю» | Публікації | Litcentr
04 Липня 2020, 06:26 | Реєстрація | Вхід

Михайло Жаржайло «я таки щось знаю»

Дата публікації: 11 Червня 2020 о 12:55 | Категорія: «Поезія» | Перегляди: 922 | Коментарів: 0
Автор: Михайло Жаржайло (Всі публікації автора)| Редактор: Антон Полунін | Зображення: Михайло Жаржайло


Михайло Жаржайло. Поет, перформер, організатор мистецьких акцій. Автор збірки «Міліція карми» («Смолоскип», 2014), лауреат конкурсу «Смолоскип» (2011, 2012), учасник кількох поетичних антологій. Друкувався в українській та зарубіжній періодиці. Вірші перекладалися кількома мовами. За віршами Михайла поставлено міні-виставу «Ріка мертвого генерала» у виконанні львівського театру «Склад 2'0» (2015).  Співзасновник медіапоетичного гурту AETHER: mediacollaboration in real time (2016). Співперекладач книги Дмитра Кузьміна «Ковдри не передбачені» («Крок», 2018). Працює над проєктом «Блекаути Конституції» (з 2018).



*
дивіться для чого потрібна зима
для чого потрібен розділовий знак
для чого тримати історію в брудних рукавицях
картоплину в сірому
не пам'ятаю
для чого і хто народився

він уже давно
але все одно скинь
який у нього був номер
чи був він синґл чи дабл
бо ж знаємо ми тих
з подвійною душею



%\°
дві одночасні країни
однакові за площею
викладені одна в одну

одна конверт
інша лист
і навпаки
перша лист
друга конверт



_/ _

якщо вимикачі переплутані
новий тип мислення

піаніно між ванною і кухнею
з перервою на двері

пульт керування логікою
розташування клавіш відносно кімнат
таємний клімат
із захистом від розумника
^
тузінь
не частина цього тексту



|°|°|

технічний поверх
перед опалювальним сезоном
технічна сторінка
ТЗ
осьова тривожність

заблоковані
реклама трибуни
сирени проблискові маячки

заблоковане листя
прибране від тротуару

не спирайся на тишу вона м'яка
тільки галас спроможний втримати
небо над головою

пильність втрачають
от-от викажуть себе
обрали не тих аватарів

душі не приймаються
закони в тілах не спішать
забиратися

проклюнеться
зразу бійка

поза шкіру
тільки лайка виганяє

але повертається
жде як ослабнеш

назавжди це тимчасово

душа завжди в курсі істини

навіть з виснаженим водогоном
вічне тіло
дзвонить як будильник



()°
густина наближається
до стану світла

темряву забули далеко
внизу

ліфти весь час працюють
з вантажем минулого

не забудь яким пальцем
викликав під'їзд

затулений вогник
сонце крізь плоть

гущавина
маска поділена на обличчя

дворові ровери
не гаражні

висмикнути чеку з любові
за кільце усмішки
відпустити



_/_
дістаньте ваші тетраедри та запишіть

вебки зеленіють

подряпина за два тижні
випливе за межі нігтя
наче риска на озері

ровер прострекотав як цикада

годинна й хвилинна стрілки
зійшлися на її панчосі



()
душа при падінні не розбивається
випадає як дощ або пил по кутках
а тоді зникає
або її вдихає
пилосос saturnas

плаский морквяний ніс як вимикач
голова сніговика
щоправда зелена

колобок
ґаджет яким не вміє
користуватися бабуся

навряд чи я коли-небудь
захопився би космосом
якби не пилосос

якби не він
я навряд би колиcь
зацікавився анатомією

довга волохата орбіта
та морквяний вимикач

мазок намертво



*
вселенський зад-м
корчма змін
реалізація всього
що хоче кожен з нас
одночасно

ознаки отруйності на грибах

винайдення
нового вікна
яке ми і так мали

здичавілі
геймери
не слухаються сюжету

кажуть
одне життя це ніщо
маєте декілька

а ніхто не хоче перевіряти



°
більше ніколи не розмовлятимемо поблизу антен
таких як обеліски

а от біля трухлявого чогось
як заводська труба чом би й ні
можна поговорити
сказане тоне в дим

смерть скляних приміщень

дерево належить під'їзду

кілька нотаток забув за вухом



*
інколи на планеті починається шипіння
ніби в кіно вмикається холодильник

під фільмом працювали

м'ята розім'ята
м'ята розумна
м'ята митна

у кригарні кришили письмовий лід
нам було байдуже
якраз закінчився сезон



-\- {{||}}
парк робочого стола
кришечка браузера відкручена з панелі завдань

командує папуга

чистити слід
зароговілим співом
об золотий суперстрункий
тин

камінців у воло як годинник понабирав

в обмін на просо й політ
нібито розмовляє
їсть фотографії меблі
книги календарі

кліть роздає птаха лише в межах квартири
навряд чи сигналу стане вилетіти в кватирку



chinese coffee

постійний доступ до запису останньої розмови
але жодна не стає останньою

багатоквартирна людина майбутнього
утім деякі з її душ мають непевні розміри

яке слово впіймати на волосінь світла
з датою народження близької людини

звуковий смог
суміш туману і джазової музики

вийдемо на сонце тільки якщо станемо полум'ям

все одно запам'ятовує
не відправлені повідомлення
лиш одне освітлене вікно
та й те на долоні

щоб зловити
спочатку напиши
блесну
і гачок



_____+ -_____
/\/\/\/\/\/\/\/\/\
|||||||||||||
пане друже
для чого ти виростив ці роки(
на своєму черепі
)

мисливець-навпаки
(
що знімає роги зі стін
дістає кулі з черевиків
)

,00,
мабуть дивлячись на мене
можна подумати
що маю все про що можна мріяти

як колись із келихом мартіні
бухгалтерка
сказала про мене

не уявляю як він живе на ці гроші
він знає щось
він щось знає

не впевнений що за свято 
але бачу як зараз 
що на столі

час від часу я *СправдіМаюВсе*
про що можна мріяти
і безперечно

я таки щось знаю



0 коментів

Залишити коментар

avatar