Іван Гнатів «Діти дров» | Публікації | Litcentr
28 Березня 2024, 20:53 | Реєстрація | Вхід

Іван Гнатів «Діти дров»

Дата: 22 Грудня 2019 | Категорія: «Поезія» | Перегляди: 7349 | Коментарів: 0
Автор_ка: Іван Гнатів (Всі публікації)| Редактор_ка: Євгеній Півень | Зображення: Марта Мохнацька


Іван Гнатів
 – поет і перекладач. Народився і живе у Львові.



***

розкололася
/
усміхнулася мати

й
покотилися з її маківки
великі та маленькі

наввипередки

шукати
на себе схожих


***

в’юнка вода
веде
до витоку

а там
по кісточки
й
поперед себе

ліс
прискорюється


***

родинне дерево
самогубців

червоні — до чорних
старі — до молодих

усі 
разом 

кидаються

море 
морви


***

колись
на бузках
замість гілок
виростуть
руки

у людей —
навпаки

а як завесніє
прийдуть
перші до других

привітатися


***

на дідове літо
спряла баба
дідові з дощу
плащ-
невидимку

літав собі дід
літав
а на бабине літо
налітав той плащ
до дірок

сів на хмару
зв’язав з плаща
мотузку
і
гукнув бабу
до себе


***

усміхнена
після дощу
городина
на руки 
проситься

але
молода черепашка
волоського горіха
прудкіша


***

пополудні
біля плоту
двійко гребінців
чубляться

бо як знати
хто на зорі 
червоніший


***

драконяче око
старої грубки
підморгує нам

а ми — йому

діти дров
такі ж самісінькі діти

сіли 
гладити звірові язика


***

віднині
кожне дерево
новорічнішає

обсідають гілки
неперелітні
ялинкові іграшки

дощиком
морозцем



0 коментів

Залишити коментар

avatar