Данік Задорожний «просвітництво і пропаганда»
Дата: 23 Травня 2018 | Категорія: «Поезія» | Автор_ка: Данік Задорожний (Всі публікації)
Редактор_ка: Дмитро Авер'янов | | Перегляди: 1923
Данік Задорожний — поет, журналіст. Народився й не живе у Львові. Отримав бакалавра й кинув магістрату журналістики ЛНУ ім. І. Франка. Фіналіст поетичних конкурсів «Смолоскип» та «Гайвороння» різних років. Наразі проживає у Харкові. Досі пишеться
***
І. на вибір
пишу тобі
бо ти мовчиш
як федеральні канали в росії опісля терактів
чи мітингів
пишу тебе й пишу як вірш
щоразу інакше написаний
*
і переписую перечитавши
а перечитавши – знов переписую
не розуміючи :завжди по-іншому:
що
конкретно я хотів сказати?
і кому?
переписую: пере
прочитане: тепер – це історія
а не спогади. історія протистояння між [так, ще досі]
мафіозними тире силовими структурами – й інститутами юності
та отроцтва занотована невідомою стенографісткою:
нас [дітей] ніколи не кликали у політику
але виносили завжди як рівних
*
і з якої ж би мови тебе перекласти
щоб прочитали й видали самвидавом
:попри арешти доноси і кризу: одразу як
культову класику й андеграунд замшілого академізму
як ант[иутопію]ологію футуристів: зшитком жовтневих аркушів
у косу (щоб тобі було легше читати й переписувати) лінійку
на яких одруки й фонетичні помилки – це брості вавок
родимок
і ластовиння
*
ІІ. перехід на літній час
прокидаючись
вона стає тим
перед чим мій бог патологічно безсилий:
– ти снився мені, – говорила, –
і я була незчитуваним палімпсестом
ти ж натомість – зламаною у кількох місцях лівицею
відомого дисидента-лінгвіста… але скажи: ну чому
стільки виправлень
та закреслень?
воно взагалі відмивається?
ти перечитуєш – хоч раз – написане?
.. о, не забути б
перевести стрілки годинника
не порізавши руку
***
no man is an island [anymore]
пропаганда 2-річної давності
крутиться
телевізором – контрактна армія
державна служба (?) смерть земля обов’язок честь
вітчизна батьківщина гідність – і бодай дітям
[на старість] пільги
зобов’язали боронити ретериторизацію суверенність¹.
цілісність україни – суржиком. між собою ж перешіптуються
блатом
або російською:
– давай отойдем
– да тише ты тише
– штобы не слышали
доки жінки у військовій формі
дивились на нас
найважче [найгірше]
невже камуфляж справді що-небудь [тут] вирішує?
*
не пишу більше жодних новин – жодних
і більше-ніяких-книжок-чи-наркотиків: моя без(у)мовність
тотальність
завіршеність
¹ — ст. 65 конституції та ч. 1 ст. 1 закону україни «про військовий обов’язок і військову службу»
***
привіт
я давно не писав тобі
але знаєш
нещодавно
їй виповнилось аж
4 – я й не помітив: 4 рочки – а я пропустив
її день народження: вона так швидко росте
вона так швидко виросла
*
я не вірив коли ти казала прощаючись
і від'їжджаючи звідси назавше
народивши [тут] вдруге й вперше народивши двійню
що однаково швидко
невпинно
і непомітно
ростуть тільки діти
пухлини
та війни. а нещодавно
їй виповнилось аж
4: такий вік
вона мала б уже говорити
*
але я не хотів би цього. ну подумай сама
ну
подумай: і от про що вона нам розповість?
ну от про що
вона нам
говоритиме?
*
що кожен новий рік
стисліший за попередній?
важчий коли торкаєшся
й безконечніший
коли озирнутися?