останній хороший
що говорили повстанці вони
селюки тисяча дев'ятсот двадцятих
невже говорили про себе
повстанці
бунтівники
зібравшись у церкві діючій чи колишній
у гасовім світлі вкладаючи спати дітей
чи просто йдучи між будинків
дорожною тванню
що ватажки (от ще слово)
чи так називали себе
ватажки?
ці недоуки-семінаристи
сільські палії
де вони брали повітря сказати
сьогодні останнє з останнього
ніч між ночей
на ярмарковім майдані у церкві
відданій під зерносховище чи
що
як співали ой хмелю мій хмелю
йдучи під плотами
йдучи під вербовими банями
ставши посеред
кладбИщ
якої співати тепер у дві тисячі де
ось воно скінчене звично
без білих китайок
без розмарином прикритих червоних жупанів
горластого вороння
може тюремні бунти новочеркаськ
зрозуміло нагайки налигачі личаки
килими на столах радіоли воли та корови
ще ослони і лави
куліш і баланда
вода
що майнемо над нею
не тінню крила то бодай
костилем увіпремося
в овни і кассіопеї
памятаєш цей день дві тисячі восьмого року
ні
як снайпери обсіли дахи будівель на русанівському бульварі
ні?
а вони приїздили покласти квіти до монументу
як летіло по тому з осин і каштанів або
як по літові тисяча дев'ятсот вісімдесят п'ятого
він
останній хороший
загине у карцері
що?