***

Якщо я нічого не бачу

Крізь лобове скло мого джипу,

Мені моторошно.

Бо одного разу я переїду якесь тіло,

Поїду далі.

А воно, ще живе і тепле,

Буде стікати дощем.

А ще більше лячно, що його знайдуть.

Якась бабця буде благати

Викликати карету швидкої допомоги,

Приїде МНС та телебачення,

Щоб зафіксувати пригоду.

Потім родичі шукатимуть гроші на лікування

Під матрацом і на книжкових полицях бідолашного.

А він все одне сконає.

Мене охоплює жах,

Краще, щоб він помер відразу.