Кумедія у Атлантік-Сіті. | Публікації | Litcentr
21 Червня 2021, 06:59 | Реєстрація | Вхід

Кумедія у Атлантік-Сіті.

Дата публікації: 20 Липня 2013 о 16:12 | Категорія: «Городская лирика» | Перегляди: 445 | Коментарів: 0
Автор_ка: сергій вінницький (Всі публікації)

Кумедія у Атлантік-Сіті.


Гальорка гангстерів гаджалакає по-бенгальськи. 
Банальні  гардемарини виглянсовують в ар’єргарді. 
Премійовані гладіатори Вергілія галопують у стайнях. 
А де тут – кремезний красень з Шолопіївки? 
О це, дебелий вишибайло, файний і чемний. 
Він має сім бегоній у шкіряному бумажнику. 
Придурок! Амальгама  гербарію у багетовій рамці. 
Ґвалт! Який приязний,  любий! Чудово. Окей. 
Ти привласнив мій шинок у колибі. 
Там гвінейські галери стрімко летять у вир 
за тубільними гугенотами, що гастролюють   
чорним Дніпром до  жовтого Гібралтару. 
У шинку там кудлатий гном з крученим костуром. 
У гнома там є гуральня. У нього гемоглобін зашкалює. 
А ще там мармуровий гобелен. Кряж. Крайнебо. 
Недорікий соромливий гондольєр хитається 
на барвистій гондолі.  Збоку гойдаються 
гноми з Гертрудою. Так це ти кумався з гурманом? 
На поляні гурман витворяє кочергою у попелі 
під закостенілим  казаном-гладухою. 
Знімає крислатого капелюха кувікає на жар. 
Мила стелить закуйовджену  ковдру на білий короб. 
кушпелить пилюку на дегустаторів з Атлантік-Сіті. 
Ось мила бундючиться з елегантною лошицею. 
А  кругленька кокетлива кобилиця з гроно-сережками 
бажає поживитися  на сварці хижих гугенотів. 
Рошенівські ласощі у кришталевих лаштунках золотіють. 
Причепурюють білу ковдру кумедними стравами. 
Гном кривуляє в мою сторону. Ох, куций чорт! 
Бенкет танцює. Юрба збиває малорослого з ніг на личак. 
А куцак встає з дивану і шкандибає до мене. 
Белькотить удавано: «Ти - куркуль, а я - багач!» 
Щось велике у лісі здохло. Не впізнав, брата! 
Оце так да! Віктор. Звідки ти тут? Як ся маєш? 
Гроші кури не клюють, лопатою їх загортаєш. 
Я розпалюю ними пекло. І лізу у казан. 
Ти, що мухою літаєш із Вінниці аж сюди. 
От, куций чорт! – гном чухає золотого лоба. 
Закидає вицвілу 1000-у купюру собі за комір. 
А з рукава витягує срібний ланцюг з годинником. 
Це твоя решта. Рілля продана. – Потискує мені руку... 
Гаразд. А широкий гай, мазанка – ще на аукціоні. 
А де твоє бабище? У неї шарлатани гарцюють. 
Ох, війна голова. Дурепа! Переплутала червоні 
гриби з рожевими горбами і рік тому здохла. 
Бачу. У тебе макітра у сажі. Пір’я літає за комином. 
Тебе фенікс мордує, шматує, як ріллю за плугом,   
Ax, ти, змій! Розпанахуєш – ігрищa на лузі. 
Ламаєш cтарі яблуні. 
Хай земля їм буде пухом! 
Віджило Велике Бабище. 



0 коментів

Залишити коментар

avatar