Ніжину

Дата: 09 Травня 2012 | Категорія: «Міська лірика» | Перегляди: 615 | Коментарів: 0
Автор_ка: Тетяна Шептицька (Всі публікації)

Ніжно-вечірній Ніжин.

Сонна хода дерев.

Сонце ліниво лиже

Пасма будинків. Остер,

Схований у бетони,

Марить про кораблі.

Небо крають ворони -

Крихтами хмар до землі

Сиплеться сутеніння.

Чується тихий сміх.

Вірячи у спасіння,

Гоголь у парку застиг.

Стелиться містом спокій,

Наче темний спориш.

Вигравши душу в покер,

Вій відліта у Париж.

LITCENTR

запам'ятати
Забув пароль · Реєстрація

Логін:
Пароль: