Annо Domini | Публікації | Litcentr
24 Травня 2024, 19:32 | Реєстрація | Вхід

Annо Domini

Дата: 26 Липня 2014 | Категорія: «Вірші в прозі» | Перегляди: 1383 | Коментарів: 0
Автор_ка: Ярослав (Всі публікації)| Редактор_ка: да | Зображення: да

Було тихо.

Я спав у кутку,

і біля мене

повзали скорпіони,

бо все що ти любиш –

має жало,

та ящірки,

тому що пращури

завжди поруч. 

Я виконував з ними

танок спокути,

а вони співали мені

лагідно й ніжно,

як Ісусові учні,

під час воскресіння

спасителя. 

Але очі їх

лишались сумними,

бо істина завжди сумна.

І я тихо помер уві сні,

а коли прокинувся –

зорі опинилися не вгорі.

Вони оточували мене скрізь,

тихенько подзвонюючи

срібними бубонцями

на тонких стеблах. 



0 коментів

Залишити коментар

avatar