Переживання смерті | Публікації | Litcentr
22 Червня 2021, 01:58 | Реєстрація | Вхід

Переживання смерті

Дата публікації: 23 Липня 2014 о 21:02 | Категорія: «Стихотворения в прозе» | Перегляди: 1133 | Коментарів: 0
Автор_ка: сергій вінницький (Всі публікації)


Переживання смерті


Нестерпне те, що відображено у очах розвідника. Сонце. 
Зникла за безоднею липня щира посмішка на передовій. 
Привабливими здаються тимчасові взірці на фронті. 
Втрачений спокій захоплює яскраві вуста демону Донбасу.
 


Марення пораненого занурюється у значущі ілюзії шляхів. 
Зваблений омріяною за межами, як за життєвою правдою. 
Необмежена черга рідних: правдивого батька, мами, братів. 
Треба рухатися у театрі бойових дій, щоб спасти їм життя. 

Завше поглинало зародження музики загублену сестру. 
Зіставляю свої страшні відчуття і занурююсь у її гідність. 
Чому саме найдобріших  забирає у своє пекло ця війна? 
Запаморочення над прірвою смерті, ось перехід - просвітлення. 


Відчув осторогу,  поцілив моторошну фігуру богатиря. 
Я помічаю людину у масці і даю потужну чергу  у напрямі.   
Як не спасти йому життя задля народження трагедії? 
У розрізі поля бачу запаморочений масами Лисичанськ. 

Бачу чужі емоції. Скидаю ріжок і оглядаю себе з боків. 
На мені з двох боків ще два повних ріжка патронів. 
Енергійно спотворюю реальне в оточені стрибаючих. 
Зусиллям і вмінням в неясних обріях хвилюю дійсне. 


Очищується краєвид масок після маскараду вибухів. 
Моторошно здіймаються кругами збиті винищувачі. 
Пожежа поїзду і хвіст чорного диму декорує горизонт. 
Дух чорної пітьми війни виконує увертюру смерті. 


Перетворююсь у переображеного і дію згідно уставу. 
У чужі тіла вганяю кулі, бачу оскаженілі обличчя бійців. 
Вочевидь характерні ланцюги болю в моїй реальності. 
Весь світ з'їхав з глузду. Фізично мене немає. Є вій…ійй… 



0 коментів

Залишити коментар

avatar