Захоплення бродяги
Дата: 20 Червня 2013 | Категорія: «Вірші в прозі» | Перегляди: 682 | Коментарів: 0
Автор_ка: сергій вінницький (Всі публікації)
Захоплення бродяги
* * *
Мабуть не встиг повідомити Bloomberg про мене.
Важкий на слово Merrill Lynch половині відмовив.
Як читати стрімко The Wall Street Journal, то не заснути.
Прийму у коловороті з The Times азотне джакузі ...
З любов’ю переглядаю New York Post недільний.
Як заробити на кігтях із крил, на копитах - труну?
Знову залітний авгур прослухав мої новини,
завантажив на комп News Corporation мою посорому.
Не достукаєшся до мережі без спонсора Господа!
У селі всі чужі на Fox News Channel, а Билл О’Рейли
на чвари за спадщину мою не відреагує на всю USA.
Все більше ростуть апетити глобального протистояння.
З мармуру бачу фронтони, на яких євреї саджають дерева.
Час кликати гідність, щоб врізала курку малу.
Попутник ти мій, бувай до завтра, я у Washington.
За дружбу солону невдах ходжу у власну резиденцію.
Не з цього світу – мій всесвіт збиває дух від горілки.
З посвідченням тюхтія панує живий Слинько Хіляк.
Вагався взяти мене на роботу в The Sun та я без квартири.
Мій стаж двадцять років бомжа та розтрощені ноги.
Але це дрібниця для жертви, яку без вагань, ношу у собі.
Ношу у собі, немов мрію, таблоїд News of the World
весь час свою совість очищую серед сефардів.
Щось зникла пилинкою з погляду радості Dow Jones в снах.
Люблю, та не з вищою освітою наших, вважай, бродяг.
Їх знають у світі, як щастя без честі – бо що ті бажання.
Тихо без слова ходжу до церкви, отримати грошенят.
- Кретин! – Геть від церкви! Де твій майдан?
Не міг я, украсти, як раб у відважних, неволю в USA.
Життєві невдачі неволять просити у тих, хто дає.
Зайняти, щоб братися з майстрами на рими за точність.
Але я общину любив та люблю перш за все неволю.
За безліч оскомин у натовпі чую про Direct-to-Home,
Однак домашня дружба міцніша у мене з BBC.
Чого ще чекати, не бачачи світу святих на НТВ-Плюс?
Від того посолений хліб – не черствіє з думками.
Боржок не вернеться після розборок крутих.
Мені пророкують розкрутку у новім OTAU TV.
Там хтось намовляв, що всі розумні вийшли з тюрми.
Так треба було спочатку пройти мені школу за гратами.
А потім шукати поселення десь на HDTV
Чи можу я бути президентом? Ні! Я тріумфатор часу.
Які заповіти, коли без грошей бачу величні палаци!
Хто вб’є дивака, не простить того вирій і рід.
Колись я бажав пережити ці біди! Так і дожився,
Що пам'ять моя на радість колише дитинство,
приноситься в жертву халепі зі скіпетром вбивць.
Відволікає хіба що думка про хліб, а не кістку.
За місцем прописки нічліжка моя привокзальна.
У пам'яті все це було, від морди собаки до виру:
Пройшов я між Бугом-Дніпром усі кордони до Потомак,
Хоч хтось колись мені кинув під ноги Томаківку…
Прости мені, Господи, смертельні слова образи.