під ребрами
Дата: 24 Грудня 2011 | Категорія: «Вірші в прозі» | Перегляди: 681 | Коментарів: 0
Автор_ка: Роман Штігер (Всі публікації)
це щось таке що живе десь глибоко під ребрами
під нашими словами нервами
порізами на виделках і хребцях
ці вірші мов порно кожен по-різному самотній
я лягаю спати коли ти ще не зовсім п'яна від спокою
але трохи голодна бо поряд немає мене
немає вдалої миті для щастя
малюй мені квіти помадами на шкірі
запахи вина десь на глибині втрачених спогадів
цей сніг раптово випав на волосся
а дні собі рвуться на рубцях мов слабкий шовк
я пішов а ти залишилась шукати істину
і просто дуже сильно хочеться спати
настрій вчорашнього
настрій холодного сонця і цигарок
падай мені твердою водою на руки
зігрівайся кров'ю у грудях
я на кордоні між тобою і мною
небо поглинає каміння мов простір повітря
я не сліпий бо ще відчуваю тебе
а сонце лягає надто швидко ніж зазвичай
час молитись за нашу історію
час кохатись у горах і вбирати тепло
ти гончар бо ліпиш мене із власного тіла чи глини
навмисно вимазуєш руки щоб я обмивав їх росою
і цілував
сліди твої
тінь твою
сльози твої
амінь