доторкатися | Публікації | Litcentr
22 Червня 2024, 22:35 | Реєстрація | Вхід

доторкатися

Дата: 19 Листопада 2011 | Категорія: «Вірші в прозі» | Перегляди: 590 | Коментарів: 0
Автор_ка: Роман Штігер (Всі публікації)

я дуже люблю слово доторкатися
саме так а не інакше бо інакше не існує
звичайно можна було б придумати ще кілька варіантів
із аналогічним значенням але чомусь саме це мені найбільше імпонує

вони стояли пліч-о-пліч уже майже самотні уже майже закохані
і незграбно доторкалися руками і черепами
вони зросталися в один такий великий спільний витвір чиєїсь уяви
що існує лиш зараз і більше не буде таких ніколи уже

а час як завжди буде невпинно й навмисно губитись
між спорожнілими вулицями
між вологими спинами
між безкінечними просторами

тулилися притискалися обнімалися грілися дихали
дивилися стояли лежали слухали говорили
і мовчали і мовчали і мовчали

твої долоні палахкотіли мов розжарений вулкан
і він вивертався навиворіт крізь пучки пальців
тоді починався наш приватний апокаліпсис
океани захлиналися від надміру води і риби
небо невпинно витікало крізь наші тіла застиглими хмарами
і сонце впліталось у пальці крижаними променями

земля народжує нас заново
заколисує на своїх тендітних материнських долонях
і ти вкотре засинаєш без мене
поринаєш за далекі погляди і безкраї мрії і чарівні сни
чекаєш весни бо саме тоді львів найчарівніший

у мені постійно відлунює пронизливий погляд твій
у моїх кишенях ще вібрує струмом тепло твоє
у моєму волоссі ще плутаються сповнені ніжності пальці твої

і колись ти можливо будеш пригадувати щось не надто важливе
із тієї приємної миттєвості
переглядатимеш спільні фотографії
шукатимеш мої запахи і притискання у інших тілах
але не знайдеш нічого подібного
забування це невід'ємна здатність нашої пам'яті

я б хотів навмисно заблукати на одинці з тобою між довжелезних вулиць
не відпускати навіть якщо ти матимеш завчасно
приготовлені мапи і квитки на зворотній потяг додому
краще збирай речі і переїзди до мого серця
так буде найкраще


0 коментарів

Залишити коментар

avatar