по наших тілах пробігають колії і автомагістралі
по яких неквапливо пересуваються людські відвідини
інколи буває що зіб'ються із графіку і на довше затримаються
і все ніби добре і всім дуже тепло
так затишно як ніколи до цього

інколи буває що людям набридають ці вулиці сквери і парки
вони прокидаються одного осіннього ранку пакувати валізи
і вирушають на пошуки кращих трохи світліших міст
бо тепло не всюди а тільки там де є взаємне притискання тіл

а
ми собі стоїмо гордо і непохитно
ми ж то великі й міцні
бо впускаємо з легкістю нових гостей до наших володнінь
вбираємо їх як губка всортує воду
і навпаки проводжаємо до зворотньої станції

ми забуваємо важливі речі надто швидко
мов свіжі сорочки дешеві парфуми
мов шкіра тепло ще гарячого літнього сонця
мов вчорашнього сон нечіткі обриси й контури

ти любила гратися з днями у піжмурки
рахувати до десяти і втікати далеко за обрій
писати листівки батькам
що повернешся із легким запахом алкоголю і цигарок
що тебе болітиме в області серця
адже літо ще не воскресло
адже квитки усі давно вже розпродано іншим
і ти будеш між нових таких мегаполісів
і буде тобі там добре
мабуть