Неправильні казки | Публікації | Litcentr
18 Квітня 2024, 17:14 | Реєстрація | Вхід

Неправильні казки

Дата: 03 Квітня 2015 | Категорія: «Потік свідомості» | Перегляди: 1170 | Коментарів: 0
Автор_ка: Маргарита Ротко (Всі публікації)

… це – як малі: замкнутись на ключі,
закутатися в «цить-анічичирк!» –
яга по шклу драконокігто дряпа…
Сюди не зайде. Вигадка! Мара!..
Налий… «води» – з брунатного Дніпра,
де рятівний опір’єний кораблик…

Налий – погоди. Винеси сміття.
Під пахвами замучене буття
термометром зі стартом в точці «сорок»
тримає кухня. Хлюпни оцтом. Збий
падучу зірку-острів (змієм – змій):
хай слід її історійками зоре

байкар піддатий… Всі – тріщать по швах.
Зшиває скальпель-мрія: мат – на шах,
човни – на брухт, вишні – на чоколяду…
Вікно на казку позичає нюх
у ста Сірків. «… ми – пращури вогню,
якому втяли пісню листопади…»

О темряво, збреши нам цих легенд!
Ритмічно газ, як вправний диригент,
акомпанує, трохи зашарівшись,
і нам ягня пасе свої понти
у казанку, де Понт Евксінський ти
мішаєш з сонним лавром-мавром тиші.

У нім – уламки чайок і буйки.
у нім – серпневе щастя навпаки,
і все – сплива, як труни – в писок сходу…
Нап’ємось, брате! – і гайнем в ліси,
де печенізькі рештки голосів
пече в золі із бульбою свобода,

де ще нема романів і новел,
де ще – плисти – до зорь і Дарданелл, 
перекладати на горох Геракла…

… з екрану титри шкірить сірий вовк.
Ми – завжди скраю. Страус-статус-кво
синці ховає в ковдри чорні латки.

Якщо не ковдра – розважайся! – чи
пали легенди, чи брехню спечи,
топи понти у кінських препаратах,
на тельбухах і курсах ворожи,
роби ґешефт на спирті чи душі…

… то чорний кіт у темряві сатрапить,
то білий день у шарий ся вбира…
Лине байдужість щастячка з відра.
Жона Котигорошку відчай стисне…
Налий погоди! Хороше…. Ади, –
біжить подвір’ям цуцик до біди,
бо хто ж у двері впустить цю вітчизну?

…забутий смак грушок серед грушок.
Недоля й доля, зв’язані в мішок.
Болить на всі боки зашклена дичка…
Димить буле. Неправильні казки
під пахвами життя нав-по-мац-ки
в самих себе забуту пам’ять кличуть.

Збери попутні гуси їм… Керуй! –
на мирну нефарбовану траву,
на ягідні скатерки піднебесні…

І брат мовчить. І темрява пасе
німі питання. Й у вікно масне
гука яга: «Телесику-Телесик!»..

0 коментів

Залишити коментар

avatar