Риба
…у задзьобаних зморшках повік атмосфери лаванд
і розтоплених лав, що чадять чи то гаром, чи воском,
ходить вранішня риба. Смугасто тече голова –
проковтнути пів-сонця надії та крихітний возик
поки сонних
людських безнадій – і зашклити хвостом
марний погляд небес, здичавілий, мов грушка – край світу…
І життя застигає, як змій – на деревах з кісток
яблунево-блакитно-туманних, що кисень косити
вчили кожна – сусідню, а вміли – хіба навпаки –
до глибоких подряпин на горлі, на горі, на корах…
І цвіли їхні рани – неначе в траві – слимаки, –
непомітно-повільно, в провальнім сезоні «угору»…
І розпалював люльку, мов лють, сивогорбий верблюд,
у небесній коморі припнутий до клямки на громі…
І, чекаючи дощ, люди лізли на руки теплу,
як у руки мовчання піску – золоті фараони.
На тонкім ланцюжку,
– лялька – ляльку, – розгойдував крик
блискавиці коваль блискавиць і солоного блиску
на сумирних обличчях, що, наче мігранти-вітри,
переходять кордони від «нарізно» – до «близько-близько» –
і впадають у дощ, як в пригоду – піти навпрошки
в пащу риби-веселки, шакальної риби-омани…
І болять їм незнайдені втрати й калюжні стежки,
як боліли б землі ще не зрізані зойки тюльпанів
до народження сонця…
А сонце? – спливає зерном
під підошвою граду й самотнім березовим димом,
що не тьохне у банку…
… ти знаєш, мені – все одно,
що прямуєм від ночі – у рибу, бо й правда, куди ми?.. –
чи в дерева із мертвих, чи в гойдалки з вітру? У віз
із лавандових щічок? На лаву із лави живої?
… так слимак загортає у равлик доконане «вниз»,
і з несказаних слів осипається вирок, як хвоя.
І змиває з плечей сухокрапля, трикрапка тремка,
наших бідних ляльок розуміння – з брехні порцеляни…
О, якби ти засліпло, повітря, що кожна рука
(а не потиск) тебе розрізає на морок плавцями!
О, якби ти зависла, о рибо з прадиких Понтів,
не гостинних для паростей плоті, що прихистку просять –
між висот і глибин, дна і днів, мокрих лав і котів,
на півсонці надії, в мурашнику панік і див,
в пащах риб, що голодні до їхніх півмрій-павутинь
із лавандових любощів – і їм ніколи не досить…