як не бийся | Публікації | Litcentr
17 May 2022, 06:39 | Реєстрація | Вхід

як не бийся

Дата публікації: 01 April 2014 о 17:24 | Категорія: «Поток сознания» | Перегляди: 808 | Коментарів: 0
Автор_ка: Маргарита Ротко (Всі публікації)

як не бийся у шибку ніяк не дістанешся дна

оксамити імли досумують без тебе до скону

п’ятий камінь  втрачаєш коня другий кутик  спиня

пів-вервечки дороги і вранішню сонну судому –

 

чи душі чи страху чи комахи якій не дано

долетіти до бійні де солодко дохнеться запах

як не бийся у шибу а шкіриться падло вікно

й одноперстно по лобі вицокує втрачений захід

 

як не бійся розіб’єш  бо люстро – у крику сови

у крилатому човнику у ластовинні комахи –

залишається люстром і скільки його не лови

а прямує туди де вже тчуть рушники черепахи –

 

накривати слонів що сурмлять у горілий папір

коли поночі б’єшся в цю стіну солоним горохом

та далеко до дна бо тамтой його щедро скропив

лантухами воскових синців на безводних порогах

 

і сувоями куряви і заокругленням сліз

і ламким серпантином мигдальних і сакурних рисок…

як не бійся а заб’єш не рибу що прагне униз

а рубінову водорість погляду власної рисі

що її нацькували вітрини на тебе…

 

ти бий! –

бий у бубон танцюючи з нею

ти знаєш той бубон

ти збираєш ці танці й себе ти збираєш торби

і пакуєш комах що не вміють в заслинені труби

 

вододайні влітати як відьми  та віддано тчуть

із ниток безповітряних пуп’янки бульок підводних

і ти б’єшся і з ними і … дихаєш падло у чуб

цій продавленій шибці що в неї щоніч не проходить

 

жодне дно поторочене жодне живе потерча…

все слони та й слони-віщуни…

і рахуєш ті «вівці»…

і гортаєш пляшок путівник і на денці гірчать

через ніч – летавиця жар-птиця примарна дзвіниця

 

як не бий ті пляшки  але воду смолясто-в’язку

кляті губи не ймуть як не бийся у зашклену втому

наче в шибу – полони – драконів-снігів чи бузку

лиш крихкі мов комахи долоні в безводнім піску

облітають мов янголи марні ранкові судоми  

 

 



0 коментів

Залишити коментар

avatar