Я - жертва суспільних благ
Дата: 26 Липня 2013 | Категорія: «Потік свідомості» | Перегляди: 638 | Коментарів: 0
Автор_ка: сергій вінницький (Всі публікації)
Я - жертва суспільних благ
| Я – жертвую свої блага на привілеї поета. Жертвую кожному усі наявні довіри і в цьому моє щастя жити зараз, а не колись. Я витривалий у стосунках та взаємних зобов’язаннях, тому радісно нидію у непривласненій мережі заради обігу своїх інтелектуальних надлишків у думках. Відтак я, неперенасичений комунікаціями, при складанні договорів між авторами-власниками. Скнію на відчуженій власності слів, бо я – поет. Животію на безпечних резервах та консервах. Живу без сальних і потових залоз у чистоті, бо маю соціальну потенцію на будь-які вірші. Я – регулятор у прийнятті рішень інтелектів, тому непривабливий для пройдисвітів із державних та банківських установ. Нав’язую волю свою тим, хто добре Розуміє енергетичні проблеми у привласненні якнайбільшою частини сукупних благ і соціальних статусів з великими привілеями. Я, справді, поет, бо паную у різних зразках свідомості, емоцій, ейфорій, екстазів, нірван. Я, справді, загрозлива міра для домінуючого капіталу грошей у сфері обігу та обміну думок, бо володію великим ресурсом добрих слів, якими постійно жертвую усім тим, хто не привласнює суспільні речі на периферії, діставшись центральної ієрархії влади у розподілі надлишкових благ на саму себе. Я граю словами на виграш з тими, хто завжди нав’язує своє розуміння після задоволення потреб на свободу слова, легко управляє сурогатними видами інтелектуальної власності на мої твори. Я думаю, що вам зрозуміло, як керують долями. Ось чому я - неугодований на державному салі, а суспільний, беззахисний поет із Вінниці. |