Втрачений вірш на захист поетів
Дата: 26 Липня 2013 | Категорія: «Потік свідомості» | Перегляди: 628 | Коментарів: 0
Автор_ка: сергій вінницький (Всі публікації)
Втрачений вірш на захист поетів
| Надлишок інтелекту у моєму вірші захищає право на волю. Ну, принаймні, цей вірш відчужений у мене на благо групи феноменів, здатних в одній рідній мові порозумітись. Влада над примусом читати різномовні вірші примножує інтереси. Це породжує інтелектуалів-поетів-жерців, які привласнюють озвучені слова у віршах згідно суспільного договору про мови. Свобода усіх віршів витрачається на суспільне благо життя. А сума вироблених віршем свідомостей – це прибуток мови. Так заміщується насильство над душею з позицій захисту поетів. Десята частка словообігу у віршах йде на користь неминучого виокремлення у сфері втіх, підвладної тиранам зі статусом слововідтворень, тілесного досвіду влади над правами поета. Споживання суспільних благ у вигляді віршів змінює цінності. А прагнення віршів до великих речей покращує душу в умовах занепаду. Винагорода поету – це насильство народу над його цікавими віршами. Обігу віршів у владі передує перевага грошей над елітарною кастою. Вірш діє як уповноважений на володіння вільними думками. Популярний поет самовідчужує те, що примножене не тільки ним. |