мені 113
Дата: 18 Січня 2014 | Категорія: «Медитативна лірика» | Перегляди: 681 | Коментарів: 0
Автор_ка: Анастасія (Всі публікації)| Редактор_ка: да | Зображення: можно
в тобі ніякого роздвоєння,
усе найтепліше скоєно геть не тобою.
луною його прокидання вголос
і натяк про те, чого скоро не стане.
вівсяне волосся лягає нотним станом на простирадло сутужності.
в серпні одружимся
з вереснем, припиняючи листування
немов би ця осінь занадто остання
й занадто жива.
мені сто тринадцять
і я деградую в слова.
кожен з моїх прозоравих псевдонащадків
радить прокинутись
або ж явитись спочатку,
взяти у зморщені руки пожовклі сувої
і крокувати по душах у віршах
з тобою.
я ще накою багато всіляких одужань,
тільки б повірилось в гілля
жилавого "дуже".