Риба
Дата: 24 Квітня 2013 | Категорія: «Медитативна лірика» | Автор_ка: Калєва Тетяна (Всі публікації)
Редактор_ка: да | Зображення: можно | Перегляди: 711
в моєму горлі живе рибина,
живе і тихо мовчить ночами...
не птаха...
не кішка...
ні...
риба зі срібним хвостом
наповнена вщерть
смутками і дощами...
коли її тіло тріпоче
в передчутті вологи,
я втрачаю можливість
дихати і ковтати,
але відчуваю в собі
потуги і навіть пологи.
це буває нестерпно боляче:
як судомами сводить-
плакати і кричати...
іноді вона так сильно б ється,
що це виводить мене з рівноваги...
це вона з їдає мої апострофи...
мабуть, мстить за тривалі ранки
своєї спраги...
а часом зникають сонорні звуки,
я грішу на рибу,
бо куди їм дітись?
Отак ми з нею й живемо, наразі:
Я люблю і словами хворію,
а їй лишається їсти й молитись...