Звечір
Дата: 31 Жовтня 2012 | Категорія: «Медитативна лірика» | Автор_ка: Крайзер (Всі публікації)
| Перегляди: 686
Звичайний вечір
холодує взвар
напрочуд свійським кишеньком,
затишним в попіл дрібьязком
пекельного багаття;
Прочай міцніє,
лаще єжую волиця ковть,
волію мить -
то ж, нишком захлину
тьмяне завзяття...
Як чорний кіт по стовбуру, сгори,
пожовкле листя - не турбую;
м`яку до ласощів
русяву згубу,
що періще павутинь -
найпригарнюю...
Вона - до мене,
себто, я - її,
від самих пологів,
зпід місяць від покрова,
заки не вистигли криженці
у сніги,
різномаїття хибних,
заваганих зазіхань -
то наша змова...