*********0*********
Дата: 10 Жовтня 2014 | Категорія: «Поза рубриками» | Перегляди: 1043 | Коментарів: 0
Автор_ка: Петрицький Роман (Всі публікації)| Редактор_ка: так | Зображення: так
1.
фігури й відсутність геометрії
Зацентрованими апоцентризмами
Як і де лікують душу історизмами
Як і де пророчать тілу силу,
Вихід із себе
Десь близько,
Довготривала втрата дихання,
Короткотривала мить смерті,
а потім міст чи мости,
що тхнуть нумізматичністю,
бери у руки ці квіти
й нехай квітне
й розриває твої нутрощі
од цвіту й світла
й єдина метафора сенсу –
це друзки каміння
й єдина свідомість –
це трюм твого тіла,
тіло розуму
уміщається
у кондиціонері блідого
почерку
когось настільки чужого,
й обриджені руки
вже обкидають твою могилу
землею чорнішою
за історичне сяйво бога
на невагомість змін,
на непостійність рухомого.
2.
Розбиті двері
твій химерний вияв пройшов крізь
розбиті двері,
одчинивши натомість залізо
розпеченої сонцем оселі,
твій химерний вияв привітавсь
із моїм консументом –
й метро нирок розчепилось на риб’ячі голови.
За газетами й кретинізмом поштарів
відлунює потяги,
що курсують до місяця.
З ноги тече кров. -
З однієї.
А потім із другої.