літо вічне | Публікації | Litcentr
25 Вересня 2022, 04:18 | Реєстрація | Вхід

літо вічне

Дата публікації: 02 Вересня 2014 о 10:32 | Категорія: «Не вошедшее в рубрики» | Перегляди: 711 | Коментарів: 0
Автор_ка: Оля Мальченко (Всі публікації)

 /ми ж не стомимось 
дійдемо запалу надмеж щоб їх згнівити
і гнів їх буде – поразкою й попелом/


навіщо літу ще минути? як о звикнутись о заснілу зелень?
але вічне: коли огорниття травою леж на полудні гойдаєш стиг оаз маревні й заколисано небо у безвідбитки хмар – ясно
вже як досі спеки повні очиїм сонцеве блага не спинятись 
а щоб очикування дощу лилося у загадку
затінку й росівія тіло випарам купання
як вода сміливо дає холодне
як ріка збігає у звичні жолоби тілових прокинень
і як плавба насичує сухість протиску в розгортачи випаленої щасливої шкіри…..м
щоб знов славити доторками спин трави й цвіткí вволені у рійні кланиди комашба
ритми дзвону й кульбаб – рідні!
як до ми до нас Вітру!
сузірь овіяні – трохи зникли й заволодій розпоро щем спраглих відлитих меж безкрай…
зелень топлять руки чистота небозаквітчань
нагість вершим першопочатку
о літо…нашими ти ласуєш стегнами й ми відчуваємо зроджень о звічненим сило

24.08


0 коментів

Залишити коментар

avatar