потопаючі щоденники: garrote. Янголи глумляться | Публікації | Litcentr
27 Вересня 2022, 13:28 | Реєстрація | Вхід

потопаючі щоденники: garrote. Янголи глумляться

Дата публікації: 14 Травня 2014 о 16:38 | Категорія: «Не вошедшее в рубрики» | Перегляди: 826 | Коментарів: 0
Автор_ка: Петрицький Роман (Всі публікації)| Редактор_ка: так | Зображення: так

Я кидаю
Вибухівку
у
Знецінене
горло
Земного
Світу

Зуби летять
Наче
Від старого
Човна.
Одна
Гора
Не стане
Іншою.
Чи
Віриш
Ти
Подорожуючий
У чарівну силу
Саторі?


Моїми
Віками
Просихають
Вікна
В
Яких
Час
Зазнав
Краху


Ґарротери
Стоптують
Лікарні
В пошуках
Моїх
Двійників

Залізні ланцюги
Збещені
Кров’ю
Старих жертв

Я не віддам
Своєї
Душі
Я не віддам
Нічого
Що 
Вміщувалось
Рокоруками

Розписи
Руни
Розтрачання
Втрачання
Розливи
Змиви
Зсуви
Пережиття
Перевмирання

Надходження
Сходження
непотрібні знання
Зізнавання.
Забиті
Вбиті
Пограбовані
Зникнуть.
Зникне
В тобі
Світ

біжи
Не віддай
Душі.
Не стримуй
Люті.
Ґарротери
Женуться
Скелетами
Лондонських
Братів

Ґарротери
Не знайдуть
Мене
Бо я тінню
Закрався
В їх 
Груди

Бо ставши
Одним
Із них
постійно
Грабую
Сумніви
Моїх
Божих
Двійників

І ті
Святі
Які 
Просили
У бога
Щоб
Я народився
Будуть
Знищені
Ланцюгами
Що 
Роблять
Тіло
Гнилим
Що 
Дають
Безсмертним
можливість
Стати
Зів’явлою
Коричневогоризонтальною
Квіткою
страждань

Рептилії
застогнуть
В берегових
Спусканнях
Ночі

І здохне
Вітер
Залишаючи
Срібнозоржавілу
Слину

Ти спитаєш
Мене
Чи
Я 
Доберусь
Скелетами
Лондонських
Вбивць
До 
Бога
Так
Спочатку
я сам повільну
помру
в 
муках
одноокої
ґарроти
а потім
так
само повільно
зникнуть
хвилі
дихання
бога. 



0 коментів

Залишити коментар

avatar