Сонеты к Елене
Дата: 22 Вересня 2010 | Категорія: «Поетичні переклади» | Перегляди: 1280 | Коментарів: 0
Автор_ка: Алеся Тарле (Всі публікації)
Пьер Ронсар
Сонеты к Елене
перевод на рус. Г. Кружков
Быть может, что иной читатель удивится
Предмету этих строк, подумав свысока
Что воспевать любовь - не дело старика.
Увы, и под золой живет огня крупица.
Зелёный сук в печи не сразу розгорится,
Зато надежен жар сухого чурбака
Луне всегда к лицу седые облака
И юная заря Тифона не стыдится
Пусть к добродетели склоняет нас Платон -
Фальшивой мудростью меня не проведете
О нет, я - не Икар, не дерзкий Фаэтон,
Я не струмлюсь в зенит, забыв о смертной плоти;
Но и снегами лет ничуть не охлажден
Пылаю и тону по собственной охоте.
>>>
Можливо, що читач здригнеться над рядками
І мимоволі вдасться здогадку упіймати:
"Не місце і не час цій музиці лунати"...
Та й під золою тліє вогонь не лише снами...
Зелена гілка враз в печі не розгориться
Однак чурбак сухий дає надійний жар
Як місяць пасував відлунню сивих хмар -
Так юная зоря Тифону не боїться.
Хай до чеснот завзято схиляє нас Платон
Та фальшю мудреців мене не ошукати -
Я зовсім не Ікар і не відважний Фаетон.
Не прагну я зеніту, забувши різну муть
І пlд снігами літ нітрохи не замерзла
Сама ж бо вибираю - палати чи тонуть...