Сонеты к Елене

---

Пьер Ронсар
                     Сонеты к Елене
                     перевод на рус. Г. Кружков

                     Быть может, что иной читатель удивится
                     Предмету этих строк, подумав свысока
                     Что воспевать любовь - не дело старика.
                     Увы, и под золой живет огня крупица.

                     Зелёный сук в печи не сразу розгорится,
                     Зато надежен жар сухого чурбака
                     Луне всегда к лицу седые облака
                     И юная заря Тифона не стыдится

                     Пусть к добродетели склоняет нас Платон -
                     Фальшивой мудростью меня не проведете
                     О нет, я - не Икар, не дерзкий Фаэтон,

                     Я не струмлюсь в зенит, забыв о смертной плоти;
                     Но и снегами лет ничуть не охлажден
                     Пылаю и тону  по собственной охоте.
 

>>>
Можливо, що читач здригнеться над рядками
І мимоволі вдасться здогадку упіймати:
"Не місце і не час цій музиці лунати"...
Та й під золою тліє вогонь не лише снами...

Зелена гілка враз в печі не розгориться
Однак чурбак сухий дає надійний жар
Як місяць пасував відлунню сивих хмар -
Так юная зоря Тифону не боїться.

Хай до чеснот завзято схиляє  нас Платон
Та фальшю мудреців мене не ошукати -
Я зовсім не Ікар і не відважний Фаетон.

Не прагну я зеніту, забувши різну муть
І  пlд снігами літ нітрохи не замерзла
Сама ж бо вибираю - палати чи тонуть...

---