Рука Москвы (вольный перевод)

---

Рука Москви
Автор: Микола Середа

Морква на городi,
У саду бджола.
Жаба на болотi
Крила розвела.

Хоче полетiти,
Тихо каже "Ква!"
Але в небо взмити
Не дає Москва.

Знають, знають хитрi
Клятi москалi
Те, що у повiтрi
Жаби - королi.

Що розкинув крила,
Мов зелений птах
Цiлий день парила б
Жаба в небесах.

Що могла б дiстати
Навiть до зiрок,
Що створив лiтати
Жаб зелених бог.

Але щось тримае,
Тягне до трави.
Жаба точно знае –
То рука Москви.

В ней залiзнi пальцi,
Як кiльцем взяли.
I трима за яйця
Жабу москалi...

Кажуть, що не треба.
Кажуть: "Ти лайно".
Але смотрить в небо
Жаба все одно.

I хоча минають
Цi тяжки часи,
Досi заважають
Жабi руськi пси.

Годi, кляте стерво,
Золота Москва
Жаба ще не вмерла,
Жаба ще жива.

Жаба ще порине
В синю далечiнь,
Бо немає нинi
Краще жаб створiнь


По мотивам стихотворения Н. Середы
"Рука Москвы"


В огороде репа,
А в саду пчела,
Смотрит жаба в небо
Думами полна.
Жизнь ее – болото
Квакнул и капут,
Москали на лодках
Сразу подгребут.
Ей ли не подняться?
Ей ли не парить?
Ей ли пресмыкаться,
Москалей любить.
Размечталась тушка,
Боже ей прости,
Стали у лягушки
Крылышки расти.
Вдруг по сами пяльцы
Прямо из травы
Полоснула яйца
Лапа из Москвы!
Твой божок зеленый -
Жидкое говно,
Крымское болото
Русское давно.
Жаба ще нэ вмэрла,
Жаба ще жива,
Ще на цёму свити
Жаба мовыть: "Ква"

---